Історичний контекст
Щодо місця й дати написання: Рим. 15:26 згадує Македонію та Ахаю; Рим. 16:1 говорить про Фиву, «служебницю Церкви в Кенхреях», у порту Коринту. Здається, апостол Павло перебуває в Греції. Багато людей, порівнюючи ці уривки з матеріялом у книзі Дій апостолів, виснували, що Послання до римлян було надиктоване в Коринті, проте точне датування неможливе: це час між 55 і 59 роками (можливо, протягом зими 57 року).
Дуже різні причини могли спонукати апостола Павла написати до Церкви в Римі, яку він не заснував, але за яку він, як апостол між поганами, відчував певну відповідальність (пор. Рим. 1:1-15; 15:15-16). Таке покликання навіть змусило його планувати подорож до Риму в майбутньому, з наміром продовжити та євангелізувати Еспанію (Рим. 15:23,28). Можливо, він також хотів мати контакт зі спільнотою перед тим, як продовжувати збір коштів на церкви в Юдеї, детальніше презентувати свої ідеї щодо оправдання самою вірою – Послання до галатів могло спровокувати гнівний протест серед християн єврейського походження – і так далі. Інші причини витікають зі спільноти в Римі та її слави (через те, що вона заснована апостолом Петром і розташована в столиці імперії); без сумніву, юдеї та «богобійні», котрі становили спільноту, могли бути стривоженими та стурбованими його ідеями щодо оправдання, Мойсеєвого Закону та Ізраїлю. Тертя між вірними єврейського походження й тими, що мали походження поганське, також могло спонукати апостола Павла до втручання, тож він ґрунтовно досліджував питання стосунків між євреями та неєвреями й так далі. Проте особливі причини, що спонукали написання Послання до римлян, недостатні, щоби пояснити його зміст, який, своєю чергою, не можна однозначно роз’яснити чи розтлумачити умовами, в яких воно було створене.
Стосовно розвитку думки апостола Павла, то найімовірніше, що Послання до римлян іде після Першого та Другого послання до коринтян і Послання до галатів, в яких твердження про оправдання рішуче запропоновано, але не надто розвинуто.
На додаток до того, що воно розповідає нам про первісну Церкву, Послання до римлян надає цінну інформацію про єврейську екзегезу та літературні моделі, які тоді використовували; воно вимагає, щоб ми брали до уваги риторичні й екзегетичні методи – єврейські й еліністичні – які використовував апостол Павло. Якщо ми не будемо з ними обізнані, то тлумачитимемо помилково. Крізь призму Послання до римлян ми також можемо сприймати культурно та релігійно розмаїтий світ, який нам себе подає, щоб ми його читали й розуміли.
Канонічний контекст
Послання апостола Павла в НЗ класифікують не залежно від богословських і христологічних критеріїв, а: (1) залежно від адресатів – Церкви (від Рим. до 2Сол.) чи окремі особи (від 1Тим. до Филим.), і (2) за зменшенням їхнього обсягу, так само як книги великих і малих пророків СЗ. Такий порядок розміщення, здається, вказує на існування якогось кодексу. У той час, як теми, до яких звертаються різноманітні послання, є загалом комплементарними й навіть накладаються одна на одну, найближчим до Послання до римлян, без сумніву, є Послання до галатів, адже в обох переконливе місце посідає тема оправдання вірою, а не через Мойсеїв Закон. Паралельне та навіть синоптичне читання двох послань становить певний інтерес.
Якщо говорити про позиції, які займає Послання до римлян щодо оправдання самою вірою, то необхідно прочитати й Послання апостола Якова (особливо гл. 2), оскільки ці два писання, здається, мають протилежні позиції. Дивіться порівняння їхніх відповідних екзегез Бут. 15:6 («І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність») далі (у Рим. 4).
Тлумачення крізь віки
Коментарі на Послання до римлян існували з перших століть. Найважливішими патристичними коментарями, до яких можемо звертатися сьогодні, безсумнівно, є коментарі Оригена й Августина. Не те щоб вони були єдиними, проте їхній вплив був величезним. Ми знаємо, як сильно Лютер завдячував Августину! Серед усіх тлумачень Послання до римлян, найвідомішим є тлумачення Лютера, і не лише серед протестантів, оскільки з різних причин воно також залишило свій відбиток на католиках.
