Послідовність послань апостола Павла

Оскільки послання апостола Павла зображають реальні ситуації в його діяльності, нам було б корисно знати порядок, в якому вони написані. Традиційний хронологічний порядок розміщення послань апостола Павла базований на Діях апостолів. Так кожне послання пов’язане з якимось моментом у Діях апостолів. Отож чотири послання «з ув’язнення» (Послання до колосян, Послання до ефесян, Послання до филип’ян і Послання до Филимона) зазвичай датують на підставі одного із двох ув’язнень (Рим, Дії апостолів 28; або Кесарія, Дії апостолів 24). Коринт уважають місцем написання Першого послання до солунян через посилання в обох джерелах на прибуття Тимофія (1Сол. 3:6 = Дії 18:5). Апостол Павло був у Ефесі, коли написав Перше послання до коринтян (див. 1Кор. 16:8), яке саме так і датується в Діях апостолів 19. Він був у Македонії, коли написав Друге послання до корінтян (принаймні глави 1-9; див. 2:13; 7:5), яке датується в Діях апостолів 20:1-2а. У Рим. 15:25 апостол Павло каже, що збирається перервати свою поточну діяльність, щоб піти в Єрусалим. Тому Послання до римлян датується в Діях апостолів 20:26. Оповідь Дій апостолів не допускає можливості для написання Другого послання до солунян між заснуванням Церкви в Солуні (Дії апостолів 17:1-9) та написанням Першого послання до солунян (датоване у 18:5). Тому Друге послання до солунян зазвичай поміщають одразу ж після Першого послання до солунян (або ж відкидають його як не Павлове).

Послання до галатів, яке містить більше біографічної інформації, ніж усяке інше послання, становить найсерйознішу проблему для цього методу датування. Основне питання стосується візитів апостола Павла (1) до Єрусалиму і (2) Галатії. Апостол Павло клянеться (1:20), що відвідував Єрусалим лише двічі (1:18 і 2:1). У Діях апостолів його перший візит є в 9:26-29, а другий – у 11:27-30. Так, Послання до галатів слід датувати перед його третім візитом, 15:4-29. (Однак, дивіться проблему рукопису в Діях апостолів 12:25, цей вірш цілком може стосуватися й іншого візиту.) Проте, апостол Павло прибуває в Галатії лише в Діях апостолів 16:6. Поза тим, грецька мова Гал. 4:13 припускає, що апостол Павло вже двічі відвідував Галатію. Другий візит апостола відбувається в Дії 18:23. Тому своє послання Павло мусив написати до Дії 15:4 (або 12:25?), але не пізніше, ніж 18:23. Багато чорнила списано через цю проблему. Одним із рішень є заперечити, що «Галатський край» у Діях 16:6 та 18:23 є місцем призначення послання апостола Павла. Вважають, що апостол говорить про Іконію, Лістру та Дервію (Дії 14), які направду були розташовані в римській провінції Галатії, хоча їхні мешканці не були галатами етнічно. Таке припущення робить Послання до галатів найранішим посланням апостола Павла зі всіх уцілілих. На жаль, ця теорія має серйозні труднощі, які мають і всі інші розв’язання цієї проблеми, якщо використовувати згаданий підхід.

Проте доступний інший метод. Останнє дослідження богослов’я Дій апостолів (метод «критики редакції») поставило під сумнів таке хронологічне покладання на загальну послідовність Дій апостолів. Зрозуміло, що джерела, на основі яких побудовано Дії апостолів, містять багато важливої інформації, та автор поєднав і розширив їх, щоби сприяти власним намірам. Поза тим, здається, він не до кінця пояснив зв’язки між своїми джерелами. Сполучні ланки, котрі він додає, щоб пов’язати ці джерела, часто є надзвичайно нечіткими (наприклад, «тими днями» чи «часу того» в 11:27; 12:1; 19:23; «тими ж днями» в 6:1). Інтервал між своїм наверненням і першим візитом до Єрусалиму апостол Павло точно визначає як «три роки» (Гал. 1:18), але в Дії 9:23 він постає просто «як часу минуло доволі». Далі ж часті візити Павла до Єрусалиму в Діях апостолів можуть вказувати на те, що деякі з цих джерел накладались одне на одне. Посилання на один і той же візит у двох джерелах може постати в Діях апостолів як два послідовних візити. Коротко кажучи, Дії апостолів тепер уважають вторинним, другорядним джерелом для пізнання подій, які описує їхній автор (хоч і первинним для пізнання його намірів). З іншого боку, послання апостола Павла, безперечно, є первинним історичним джерелом для нашого знання про автора. Деякі вчені намагалися встановити послідовність послань, спостерігаючи за їхньою природною спорідненістю, та реконструювали діяльність апостола Павла тільки на основі послань.

Існує несподіваний консенсус серед тих учених, які висловили думки про зв’язок одного послання з іншим на основі їхнього змісту. Коли ми зіставимо ці думки, отримаємо таку послідовність:

Друге послання до солунян. Перше послання до солунян, Перше послання до коринтян, (Друге послання до коринтян 10-13?), Послання до филип’ян, Друге послання до коринтян 1-9, Послання до галатів, Послання до римлян, (Друге послання до коринтян 10-13?), Послання до колосян + Послання до Филимона, Послання до ефесян.

Думки розділилися лише щодо розташування Другого послання до коринтян 10-13. Деякі вчені вважають його частиною «суворого листа», згаданого в 2Кор. 2:3-4; 7-8, але принаймні стільки ж учених уважають, що ситуація, показана в цих главах, трапилась аж після того, як було написано Послання до римлян. (Зауважте, що послання, автентичність яких найчастіше беруть під сумнів, розташовані вкінці наведеної послідовности.)

Якби ми мали лише послання з первісного корпусу послань апостола Павла, то припустили б, що його життя проходило так: Він тричі відвідав Єрусалим (Гал. 1:18; 2:1; і, згідно з висловленим наміром, Рим. 15:25). Час між другим і третім візитами він провів, намагаючись збирати кошти на «деяку поміч незаможним святим» (Рим. 15:26). Про цей проект зі збірки коштів було домовлено між апостолом Павлом і єрусалимськими апостолами протягом другого візиту («тільки щоб ми пам’ятали про вбогих», Гал. 2:10), про нього сповіщено коринтянам у втраченому листі, який передував Першому посланню до коринтян («попередній лист»), знову згадано в 1Кор. 16:1-4 і, надалі, у Другому посланні до коринтян 8 і 9. Цей проект був причиною останньої подорожі апостола Павла до Єрусалиму, яку він здійснив наперекір власним передчуттям (Рим. 15:31) і бажанню подорожувати на захід до Риму, а потому – до Іспанії (Рим. 15:23). Протягом періоду збірки апостол Павло досвідчив кризу (ув’язнення?), в якій утратив надію на життя (2Кор. 1:8). Послання до филип’ян добре підходить до цієї події. У ньому дізнаємося про сповідування юдаїзму десь у його полі діяльности. Ця діяльність досягає кризи в Посланні до галатів, і над нею розважають у Посланні до римлян і Другому посланні до коринтян 10-13.

Здається зрозумілим, що збирання коштів припускає наявність стабільних церковних спільнот. Місіонерська праця апостола Павла, мабуть, повела його з Сирії та Кілікії (Гал. 1:21) на захід, принаймні в Коринт, до того, як почався збір коштів, тобто, перед його другим візитом до Єрусалиму. На цей період припадають і Послання до солунян. Решта послань (Послання до колосян, Послання до Филимона і Послання до ефесян) написані протягом якогось остаточного ув’язнення. Коротко кажучи: біографічна інформація в посланнях добре підходить до підсумованих спостережень про природну спорідненість послань.

Попередній запис

Проблеми авторства послань

Щоби зрозуміти апостола Павла як автора послань, мусимо прояснити, які саме послання він, можливо, писав. Загалом, послання в корпусі послань ... Читати далі

Наступний запис

Структура послань апостола Павла

Усі структурні елементи еліністичного листа (які описано раніше) можна також знайти в посланнях апостола Павла. Однак він розширює кожен елемент, ... Читати далі