Ще півлітра (Лк. 18:35-43)

А він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Сліпий знав, чого хотів. Його втихомирювали, та він, усупереч усьому, кричав далі, прохаючи Ісуса про порятунок. Можливо, діяв не надто культурно, може, не вмів чемно поводитися, але це виявилося ефективним, отримав те, чого хотів.

Ця історія спонукає запитати себе: «Чого ми хочемо?» Чи усвідомлюємо, чого потребуємо, що є найбільшою проблемою нашого життя? Якби перед нами постав Ісус і запитав: «Чого хочеш від Мене?», – чи мали б ми готову відповідь, чи, може, затинаючись, бурмотіли якісь імпровізовані речення.

Є анекдот про рибалку, який упіймав золоту рибку. Три його бажання були такі: півлітра, щоб це озеро наповнилося горілкою і ще півлітра. То було все, на що він був спроможний. Тож варто мати в житті якусь мету, щоб наші прохання (скеровані до Бога, а не до золотої рибки) були трохи розсудливішими та вартіснішими. Замислися над тим, чого хочеш від життя, і пам’ятай, що ти здатний на більше.

Попередній запис

Піднесений грішник (Лк. 18:9-14)

Хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. Християнство – це віра в Бога та довіра до Нього. Можеш ... Читати далі

Наступний запис

Зробити із себе дурня? (Лк. 19:1-10)

Сьогодні на дім цей спасіння прийшло. Варто ставитися до себе із самоіронією. Пригальмувати, розслабитися, почати більше прислухатися до серця, ніж ... Читати далі