БІЛЬ ЗЦІЛЯЄ

Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!” (Мр. 14:36), – промовляють уста Спасителя, якби шукаючи належної підтримки не лише від Отця. І тепер Його слово, як і тоді, шукає тих, ради кого Він двигає цей тягар. Сьогоднішній світ у власному хизуванні готовий недооцінювати цей голос і кричати, що в тих словах неміч і слабкість духа, що світові, сформованому людським родом тисячоліттями, притаманне гасло – “зуб за зуб, око за око”. Цей світ, у дусі своєї деградації за всяку ціну старається викорінити почуття співстраждання з людського серця і стверджувати, що загально бажаний мир можна досягнути озброєнням і воєнною загрозою. Виморюючи голодом мільйони невинних людей, психологічно розпинаючи в психіатричках інакодумаючих, застрашуючи розправами, стає брат на брата, народ на народ, сповняючи тим самим головну ідею диявола.

На духовній Голгофі під хрестом наше серце розриває біль і жаль від страстей, які терпить Спаситель Ісус Христос. Далі цей біль розчулює людину настільки, що та готова в своїх емоціях кликати про помсту до неба на несправедливих. Та при цьому забуваємо про слова самого Христа, адресовані учневі: “Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?” (Мт. 26:53). Та зла агресією не переможеш. “…Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинитьБудьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний” (Лк. 6:28-36), – вчить нас Богочоловік. Але ж це важко! То правда, але лише на наш погляд. Тому Христос і запрошує нас уподібнитися Господеві: тоді збагнемо Божу всемогутність, яка яскраво виражається тільки добротою, любов’ю і милосердям. Дізнаємось, що Божа милість, як сонячні промені, освітлює і зігріває все, що є творінням Божим; що Творець не хоче нас поляризувати на добрих і злих; бажає, щоб Його жертвою і милосердям скористався кожний, окрім сина погибельного.

У своїй емоційній злості, ми скоріше наслідуємо одного з Христових учнів, що відтяв вухо слузі первосвященика, і майже ніколи не пам’ятаємо, що Ісус, Небесний лікар, не бажає комусь завдавати терпіння. Лагідно притуляє руку до зраненого вуха і зціляє його, дарма, що той прийшов Його зловити.

Навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий” (Мт. 11:29), – промовляє Христос. Навчіться боротися за кожну людину, що пропадає в гріхах і беззаконнях. Навчіться нести тягарі один одного, бо в цьому сила Христової Церкви; бо терплячи один за одного, стаємо Симоном Киринеєм і допомагаємо Христові спасати цей світ.

Цей побитий і зневажений Христос є Спасителем цього світу? Так! Цей Лікар відкрив для нас духовну лічницю – Церкву – і наділив її найціннішими ліками, бальзамом зцілення – покаянням. Щасливий той, що користає з нього, бо воно проганяє зневіру і байдужість, злість і заздрість, пристрасть і беззаконня; наповняє людське серце миром, розум – бажанням слухати Боже слово.

– Допоможіть Мені нести цей тяжкий хрест за гріхи світу – і ваше ярмо облегшиться; витріть Моє обличчя від кровавого поту чистотою і чесністю свого життя. Без страху, разом з Іваном станьте під хрестом, щоб успадкувати Боже синівство; розіпніться зі Мною, вбиваючи гріх, і почуєте небо: “Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю” (Лк. 23:43).

Попередній запис

ПОКАЯННЯ ДВЕРІ ВІДКРИЙ НАМ, ВЛАДИКО

Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш – то він тебе вкусить... (Сирах 21:2) У щоденному житті кожна ... Читати далі

Наступний запис

З ТЕРПЕЛИВІСТЮ ДО ВОСКРЕСІННЯ

Як знеможений і розморений далекою мандрівкою подорожній, коли тільки побачить дерево, ще як там є джерело із студеною водою – ... Читати далі