У травневий час, коли природа своїм поверненням до життя окрилює душу, коли хочеться дарувати свої почуття найближчим людям, наш погляд зупиняється на матері, дружині. І хочеться сказати їм: дарую вам любов, радість і спокій; бажаю бачити вас завжди здоровими і в дусі, і тілі; бажаю вам поважних злетів і досягнень. Бажаю вам втішатися успіхами ваших дітей…
Так хочеться словами Святого Письма нагадати кожній жінці про красу, якою її наділив Господь. “Щасливий чоловік, що добру жінку має… Добра жінка – це добра частка, вона дається тим, що Господа страхаються… Ласкавість жінки чоловіка звеселяє… Мовчазна жінка – дарунок Господній; вихованій добре – ціни немає… Сором’язлива жінка – подвійна ласка, ціни немає для чистої душі. Як сонце, що сходить на висотах Господніх, так доброї жінки чар, що хату її прикрашає” (Сир. 26:1-16) – читаємо в Сираха. “Жінка цнотлива… Ціна її вища за перли… Вона чинить добро… покіль віку у неї… Бачить, що її праця процвітає… Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку… Сила і гідність – її одежа… Уста свої з мудрістю відкриває, доброта науки на язиці в неї… Жінка, що Господа боїться, – така хвали достойна” (Пр. 31:10-30) – читаємо в “Приповістях”. І дай Боже, щоб кожна Мати могла отримати винагороду, окреслену в тій же книзі: “Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її” (Пр. 31:28).
Радо бажаю кожній матері удостоїтись високої оцінки за виховну працю зі своїми дітьми. “Як львиця, боронила Ти своїх синів перед кожним моральним злом, боронила в їх житті прав Ісуса Христа, – хоч це мало бути злучене з утратою їхньої любові. Боронила Ти перед злом, повторюючи кожному з нас заодно, що воліла б Ти бачити нас неживими, ніж знати, що ми вбили наші душі тяжким гріхом”, – це слова о. Климентія Шептицького, якими високо оцінив роль Матері в родинному вихованні. Дай Боже, щоб сила цієї оцінки запалила в серці кожної матері невгасимий вогонь прагнення наслідувати цю величну жінку, вкінці втішитися плодами своєї праці. Це під силу кожній матері, як і самій Софії Шептицькій. Це вона у відповідь на питання, що робила, щоб випровадити в люди своїх синів, відповіла: “Що я робила, не знаю, нічого не робила, я не мала ніякої системи, не притримувалася ніяких педагогічних правил. Я любила їх і старалася пізнати, яким кожний з них є. Моя єдина система виховання – це “Богородице Діво”. Ніщо інше, – лише “Богородице Діво”. Хлопець добрий, чемний, вчиться, слухає, є здоровий – “Богородице Діво”. І навпаки – хлопець зле робить, є непослушний, доказує, наражується на небезпечний випадок – знову “Богородице Діво”. Дай Боже, щоб на прикладі цієї жінки кожна мати навчилася віддавати під Божу опіку своїх дітей і власним прикладом навчила їх любити Господа всім серцем своїм, своїми думками і ділами.
Хочу, щоб у кожному домі завжди пам’ятали слова апостола Павла: “…В Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка. Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все від Бога” (1Кор. 11:11-12). У родинному житті дай Вам, Боже, пам’ятати слова апостола Павла, що читалися в час Таїнства Вінчання: “Корячися один одному у Христовім страху” (Еф. 5:21). Сердечна і не фальшива покора – запорука великої любові. Дай, Боже, кожній жінці за повагу до чоловіка отримати дар його любові настільки, щоб почувалася найщасливішою людиною на землі.
Матері-жінці бажаю, щоб це свято не минало, щоб у кожному домі зважали на його необхідність і щоб воно стало обновою родинних взаємин. “Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому” (Еф. 6:1,4).
Господи, благослови Матір і дай “їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють” (Пр. 31:31).
