Між Тильмановою і Тимбарком (Лк. 11:27-28)

Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

Нещодавно музичний гурт «Старе добре подружжя» виконав під час концерту свій новий хіт, в якому, як відлуння, постійно згадувалася дорога між Тильмановою і Тимбарком. Так склалося, що недавно я їхав цією трасою, багатою і на чудові краєвиди, і на небезпечні повороти. Ця дорога вимагає великої витримки та пильности. Далі маршрут моєї автомобільної мандрівки пролягав відтинком автостради Краків – Катовіце. Ця дорога значно безпечніша, але теж не уявляю собі, щоб, їдучи нею, я міг заплющити очі довше ніж на хвилю.

Розповідаю про це не для того, щоб похвалитися, бо ні мої водійські здібності, ні клас автомобіля цього не заслуговують. Кажу про це, щоб вказати на аналогію між різними типами доріг і нашим життям. Раз життя може бути схожим на звивисту дорогу з численними крутими поворотами та під’їзними дорогами, а раз – прямим, як автострада. Проте завжди на цій дорозі (у цьому житті) нам потрібна пильність – не можна заплющувати очі.

Люди, які слухають Слово Боже тільки на свята, раз на якийсь час, з нагоди неділі чи якихось урочистостей, схожі на людей, котрі ідуть автомобілем і розплющують очі що десять хвилин.

Можливо, я й боягуз, але я не готовий піти на такий каскадерський трюк. Їхатиму з розплющеними очима.

Попередній запис

Захищаймо свою перемогу (Лк. 11:15-26)

Дух нечистий... каже: «Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов». Життя християнина – це духовна боротьба, яка ніколи не припиняється. ... Читати далі

Наступний запис

«Не наближайся, Ісусе, до мого життя» (Лк. 11:29-32)

Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його. Захоплюємося Ісусом і шануємо Його. Беззаперечно став елементом нашої культури. ... Читати далі