А коли перстом Божим вигоню Я демонів.
Царство Боже – це країна свободи. Коли Ісус започатковує Свою публічну діяльність у синагозі в Назареті, Він адресує самому Собі слова пророка Ісаї: «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених» (Лк. 4:18).
Ці помучені й полонені – це ми. А поневолює нас гріх і сатана, який є головним винуватцем гріха. Гріх справді заковує нас у кайдани. Ісус сказав: «Кожен, хто чинить гріх, той раб гріха» (Ів. 8:34). Можемо сумніватися в цьому, заперечувати це, можемо бунтувати й вдавати, що проблеми не існує, але наслідки гріха завжди є трагічними: потрапляємо в неволю, нищимо себе й гинемо.
Ісус із сьогоднішнього Євангелія приносить нам добру новину. Запевняє нас, що сильніший за сатану, що може перемогти його, і то одним пальцем. Ісус визволяє! Багато хто вважає, що Ісус і релігія заковують людину в кайдани. Це неправда: Він визволяє, Він рятує, Він допомагає. Бог хоче визволити нас з-під влади сатани не для того, щоб зробити Своїми рабами, Він хоче всиновити нас. А це вже зовсім інша річ – хіба ні?
Тішуся, що в цьому поєдинку між Ісусом і сатаною я на боці сильнішого. Тішуся також тією кількістю нагород, яка дісталася мені. Тішуся, що я є Божою дитиною.
