Маю одну проблему (Лк. 9:1-6)

Ані майте по двоє убрань.

Маю навіть не дві, а декілька пар штанів, тож чи повинен я відчувати докори сумління? Чи, бува, не зраджую Євангелія?

Слово Боже, яке ми чули, заохочує нас задовольнятися малим і водночас довіряти Богові. Ми повинні зрозуміти, що для життя нам потрібно небагато, небагато треба мати, щоб жити гідно й щасливо. А те, чого потребуємо, можемо отримати від Бога.

Знаю і розумію це, і навіть приймаю, але маю одну проблему – як сказати це самотній матері, як сказати це безробітному батькові?

А може, треба не так говорити їм що-небудь, як зрозуміти, що Бог посилає тебе задовольнити їхні потреби?

Попередній запис

Так легко це втратити (Лк. 8:19-21)

Моя мати й брати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує! Християни стають братами не через те, що ... Читати далі

Наступний запис

Розкажи мені про свій страх (Лк. 9:7-9)

Ірод тетрарх прочув усе, що сталось було, і вагався. Чому Ірод – цей могутній володар – збентежився? Усе дуже просто: ... Читати далі