Життєдайна зустріч (Лк. 7:11-17)

І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!

Людський плач і заламування рук не допомогли. Юнак помер. Його, однак, не віднесли на цвинтар, бо йому пощастило зустріти Ісуса. Він дав йому життя – воскресив його, повернув матері, повернув світові.

Цим Своїм учинком Ісус дав усім нам знак, що кожен із нас може ожити. Несемо в собі тягар гріхів, провин, труднощів повсякденного життя. Деколи говоримо, що наше життя – це не життя, а існування, почуваємося духовно виснаженими, мертвими. З нас витікає життя.

Він має силу повернути його. Зустріч з Ісусом завжди є життєдайною. Для кожного, зокрема й для тебе.

Попередній запис

Зайде під наш дах (Лк. 7:1-10)

Я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою. Я знав чоловіка, який розповідав, що відвідав чимало святих місць, а Бога ... Читати далі

Наступний запис

Чи варто? (Лк. 7:21,24-27)

А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір. ... Читати далі