Боже, як тихо… Ця тиша потрібна мені як повітря. Що старшим я стаю, то більше мене втомлює галас. Кажуть, це нормально – потреба в тиші з’являється в людини з віком. І тому я злякано дивлюся в майбутнє, бо ж мені ще упродовж багатьох років доведеться жити в дитячому галасі, криках, вересках…
Черговий вечір сиджу, перевіряючи зошити учнів. І знову більшість з них написала нісенітниці. Часом дивуєшся, як на одній сторінці можна зробити стільки помилок… Але вони ще діти. Вони щойно вчаться. І ніколи не буде так, що відразу всі і всього навчаться. Це ж очевидно. Однак, коли я втомлений, це мене дратує.
У мені не залишилося майже нічого з того романтичного ідеаліста, яким я був колись, коли прагнув «нести світло знань у світ». Тоді я навіть не усвідомлював, наскільки важким буде цей шматок хліба.
Кожного вечора я відчуваю, що мої нерви напружені до краю. Кожного вечора я розчаровано констатую, що сьогодні в мене препоганий настрій після чергової безуспішної сутички з зухвалістю та глупотою. Кожного вечора я боюся, чи до ранку мої голосові зв’язки бодай трохи відпочинуть, бо на сьогоднішніх уроках я ледь не охрип.
Так-так, до завтра, бо завтра все почнеться спочатку: нерви, перекрикування дітлахів, менш чи більш вдала боротьба з гіперактивністю, зухвалістю, лінивством, неуважністю…
Господи, прошу Тебе, додай мені оптимізму. І ще трохи того ентузіязму, який був у мене колись. І ще не дай мені забути, що, попри всі відмінності, в їхньому віці я був таким же. А ще додай мені, Господи, мудрости, щоб я вмів реагувати рішуче, але без грубощів. Щоб я вмів бути послідовним, але не перетворився в «зашкарублого ментора».
І ще хочу просити Тебе, Господи, аби я не шукав легких успіхів у моїй вчительській праці. Бо в цій професії вони приходять поволі, окружними шляхами. Часто буває так, що вчитель випадково дізнається про те, що його учень виріс доброю, мудрою та шляхетною людиною.
А я хочу побачити ефекти відразу, сьогодні ж – і поводжуся так, ніби будую автостраду, а не працюю вихователем.
Вчителю мій! Допоможи мені бути справжнім фахівцем своєї справи. Допоможи мені бути справжнім вчителем для тих, кого я завтра знову навчатиму.
