Цілу ніч (Лк. 6:12-19)

І перебув цілу ніч на молитві до Бога.

Цілу ніч провів на молитві – так Євангеліє розповідає про Ісуса. І це не було чимось винятковим: Ісус часто розмовляв зі Своїм Отцем і не шкодував на це часу. Чи хтось із нас присвячував коли-небудь так багато часу молитві? Думаю, що здебільшого у відповідь можна було б почути не лише заперечення, а й несхвальну реакцію – обурення, що хтось взагалі ставить такі недоречні запитання. Ціла ніч на молитві? – це безглуздя.

Згадаймо, однак, що дуже, дуже, дуже багато хто з нас здатен таки жертвувати своїми ночами. Робимо це, коли опікуємося хворою дитиною, коли, буває, працюємо вночі, коли розважаємося до світанку на весіллі або перебуваємо на шаленому побаченні. Деякі з цих речей чинимо з обов’язку, інші – задля приємности. Та хай там як, але демонструємо, що здатні вночі не спати. Показуємо також, що наш Бог і Спаситель – це занадто незначна причина, щоб цю ніч присвятити Йому.

Кажу це не для того, щоб комусь читати проповідь, кажу це передусім собі.

Попередній запис

Міг зробити це в понеділок (Лк. 6:6-11)

І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла. ... Читати далі

Наступний запис

Протанцювати ціле життя (Лк. 6:12-19)

Покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох. Для танго потрібні двоє. Я не надто добре знаюся на танцях, ... Читати далі