Молитва батьків підлітка

Господи, невже, коли я був підлітком, то теж поводився настільки жахливо?

У мене більше немає сили на постійні пояснення, зауваження, заспокоювання розбурханих емоцій, стримування надмірно суворих суджень про людей…

І увесь цей час мені видається, що моя дитина, моя найдорожча і найрідніша кровиночка, з кожним днем віддаляється від мене.

І, завжди після того, як зроблю їй якесь ущипливе зауваження або безуспішно намагаюся зрозуміти перебіг її думок, мені самому починає видаватися, що я – «старий маразматик».

Але ж, Господи, це все не так: мені лише видається, що моя дитина мене не любить, що ми зовсім не розуміємо одне одного, що вона вважає мене нудним і нецікавим. Це лише верхній шар її особистости, характеру, який зараз став помітнішим, найбільш неслухняний і такий… чужий. Коли мені було – надцять років, я також був таким.

А, можливо, навіть гіршим, просто тоді часи були спокійніші, і сприятливіші для розвитку молодих людей…

Господи, допоможи мені бути добрим батьком. Зараз це мені потрібне найбільше. Бути терплячим до різних дивацтв молодости, та рішучим, коли цього вимагатимуть обставини, щоби дитина не пішла за різноманітними «фальшивими пророками» наших часів.

«Великі діти – великі проблеми», – ой, мали рацію наші предки! Так хочеться часом втекти від усіх цих батьківських турбот, які збільшуються в міру того, як ростуть наші діти! Колись апостол Павло написав: «Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!» (Кол. 3:20). Так, у наш час цього послуху найбільше не вистачає. І, можливо, саме тому моє батьківство буває таким важким тягарем, бо вже не достатньо просто голосніше зробити зауваження, щоби моя дитина мене послухала. Я повинен свідченням свого життя, мудрим поглядом на життя та світ, підтягувати її угору, я повинен бути живою противагою для кожного, хто захотів би показати їй поганий шлях, згубний рецепт на життя. А це так важко…

Набагато легше мені вдається роздратувати власну дитину. «Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!і» (Кол. 3:21) – це також написав апостол Павло. Так, він знав, що коли батьки перетворюються в буркотунів, коли не вміють бути добрими вчителями для власної дитини, а лише невмілими коментаторами дитячих спроб, помилок та шукання власного життєвого шляху, то виховання не буде вдалим.

Добрий Вчителю, навчи мене бути добрим батьком!

Попередній запис

Молитва людини, втомленої своєю родиною

Добре, що тепер, пізно увечері, у мене є трохи часу лише для себе. І саме в цю мить я приходжу ... Читати далі

Наступний запис

Молитва людини, яка перебуває далеко від родинного дому

Господи мій, клякаю перед Тобою, бо більше не вмію впоратися з тугою, яка невпинно гризе моє єство, і не слабшає ... Читати далі