Господи, спочатку я хочу з усього серця подякувати Тобі.
За свободу, бо вона в мене є. За те, що Ти дав мені свобідну волю, і тому я можу вибирати.
Дякую Тобі, мій Господи, хоча в цю мить я особливо болісно відчуваю тяготу свободи. Та ця тягота має в собі якусь надсилу. З одного боку, я боюся робити вибір, а з іншого – мене збуджує думка про те, наскільки багато від мене залежить.
Я навіть не намагаюся уявити собі, як виглядало би моє життя, якби в мене не було можливости вибирати. Якби Ти, Господи, не обдарував мене свобідною волею. Тому ще раз дякую.
Та я хочу про щось попросити. Ні, не йдеться про те, щоби Ти вибирав замість мене. Я знаю, так не станеться. Всемогутній Боже, Ти дав мені свобідну волю, і впродовж усього мого життя мені часто доведеться робити вибір, також той найважливіший: за Тебе чи проти Тебе.
Я хочу просити Тебе лише про одне: просвітли очі мого серця (див. Еф. 1:18), щоб я вмів вибирати якнайкраще. Щоб я вмів помічати всі тіні та блиск кожного шляху, з-посеред яких мені доводиться обирати. Адже немає шляху без тіні…
Також допоможи мені, щоби, здійснюючи вибір, я не забував про моїх ближніх, які поділятимуть наслідки мого рішення.
А коли я вже виберу, допоможи, щоб я не витрачав часу на непотрібний жаль, що вибрав так, а не інакше. Аби я гідно і мужньо відповідав за наслідки свого вибору.
