Бог і негаразди

Іов і його друзі, Ілля Репін

Продовження роздумів, що присвячені негараздам у нашому житті. Дивіться початок тут.

«Невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати?» (Іов, 2:10), – щоб щиро повторити це вслід за Іовом, потрібна неабияка мужність, довіра Богові та… вдячність. І без вдячності тут ніяк не обійтись. Але щоб навчитися бути вдячним Богові в скруті, необхідно навчитися дякувати Йому за все добре, що є в нашому житті. За аналогією з біблійним принципом: «Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому» (Лк. 16:10). Тільки таким чином можна побачити в негараздах і нещастях Божу турботу.

Але люди цього не хочуть бачити, навіть не хочуть про це чути. Для них Бог – це швидше злий Володар всесвіту, ніж люблячий Отець, Який настільки полюбив «світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3:16). Але цієї Жертви люди не хочуть бачити, більшості з них взагалі до цього немає діла, їх цікавить лише власне життя, весь всесвіт має крутитися навколо них. Для них немає Бога і ближніх, для них є лише вони самі…

Подібне може комусь здатися перебільшенням, проте багато-хто намагається поводитись саме так, і тільки милість Божа, принаймні до пори до часу, не дає їм досягти бажаного. Але, якщо людина вперто наполягатиме на цьому, докладатиме для цього значних зусиль, Господь деколи допускає для неї такий спосіб життя, який у підсумку призводить до сумного або ж взагалі до трагічного фіналу. Хто ж виявляється винним у такому випадку? – Зазвичай ця людина звинувачує у своїх прикрощах і негараздах все і всіх, зокрема і Бога, але вкрай рідко себе…

Що ж, це їх власна справа. І загалом таким людям немає особливого сенсу щось доводити, краще поміркуємо над тим, як уникнути подібної долі. І вихід з цього полягає саме у вдячності. Яким же чином виявляти свою вдячність Богові? Найкращий варіант, як можна здогадатися, – це молитва: «Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі» (1Сол. 5:16-18). І недаремно апостол Павло разом із безперестанною молитвою і вдячністю Богові заповів радіти. Адже вдячність і радість нерозривно пов’язані між собою. Не вірите? А ви хіба десь зустрічали невдячну і одночасно щасливу людину? Невдячна людина завжди знаходить привід для нарікань, вона завжди скаржиться на брак чогось, ніж помічає те, що вона має.

Проте не тільки молитва може бути виявом нашої вдячності Богові, не менш важливими є справи милосердя, яки ми виявляємо ближнім. І це не дивно, адже «хто каже: “Я люблю Бога”, а брата свого ненавидить, той говорить неправду: бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?» (1Ін. 4:20). Ну а вдячність Богові і любов до Нього – це загалом нерозривні поняття. Хоча, звісно, хтось з цього приводу може додержуватися зовсім іншої думки…

Отже, вдячність Богові, яка проявляється в молитві і справах милосердя, з часом завдяки благодаті Божій допомагає нам побачити Його турботу про нас і в усіляких прикростях і негараздах. Зокрема, ми можемо пересвідчитися в тому, що «вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13), а також у тому, що «тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра» (Рим. 8:28). Навіть у тому випадку, коли причиною усіх тих негараздів, що звалилися на нас, є ми самі…

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docБог і негаразди


Ваш коментар: