Читаючи Біблію, ми дізнаємося культуру і спосіб життя людей, що жили в Старозавітні часи і на початку Новозавітної ери: ми дізнаємося, як і чим вони жили, чим харчувалися, у що одягалися, як виховували дітей і т. ін.
Сьогоднішня наша бесіда присвячена вину і біблійному ставленню до спиртного. Біблія не приховує, що вживання алкогольних напоїв спрадавна було поширеним явищем і в ізраїльського народу, і в язичників. Про це свідчать як окремі випадки алкогольного сп’яніння (Ной у Бутті 9:21; Лот у Бутті 19:33-35; Навал у 1-му Царств 25:36; Урій, якого підпоїв цар Давид у 2-му Царств 11:13; Амнон у 2-му Царств 13:28; Цар Ізраїлю Ила в 3-му Царств 16:8-9, Сирійський цар Венадад зі своїми союзниками в 3-му Царств 20:16 і т. ін..), так і Божі слова викриття, що неодноразово повторюються на адресу правителів різних націй і їх народів, що упиваються вином і міцними напоями (див. книгу пророка Амоса).
Давайте ж детально розглянемо ставлення Біблії до спиртного.
І. Як і для чого використовувалося вино
-
Вино завжди було одним з найпоширеніших напоїв Палестини:
А. Вино було частиною щоденного раціону харчування в Старозавітні часи:
«І Мелхиседек, цар Салимський, виніс хліб і вино, – він був священик Бога Всевишнього» (Бут. 14:18); «Ісаак сказав: подай мені, я поїм дичини сина мого, щоб благословила тебе душа моя. Яків подав йому, і він їв; приніс йому і вино, і він пив» (Бут. 27:25). «У нас є і солома і корм для ослів наших; також хліб і вино для мене і для раби твоєї і для цього слуги є в рабів твоїх; ні у чому немає нестатку» (Суд. 19:19). «І ось дереворубам, що рубають дерева, рабам твоїм, я даю для їжі: пшениці двадцять тисяч корів, і ячменю двадцять тисяч корів, і вина двадцять тисяч батів, і оливкової олії двадцять тисяч батів[1]» (2Хр. 2:10).
Вино було невід’ємною частиною продовольчих запасів будь-якої фортеці:
«І укріпив він фортеці ці, і влаштував у них начальників і сховища для хліба і деревної олії[2] і вина» (2Хр. 11:11).
Крім того, вино вживалося людьми всіляких верств і віку:
«Матерям своїм говорять вони: “де хліб і вино?”, помираючи, подібно до поранених, на вулицях міських, виливаючи душі свої у лоно матерів своїх» (Плач 2:12); «І спасе їх Господь Бог їхній у той день, як овець, народ Свій; бо, подібно до каменів у вінці, вони засяють на землі Його. О, як велика благість його і яка краса його! Хліб одушевить язик юнаків і вино – отроковиць!» (Зах. 9:16-17).
Б. Вино і міцні напої були прикрасою столу під час свят, бенкетів і фестивалів: «Валтасар цар зробив великий бенкет для тисячі вельмож своїх і перед очима тисячі пив вино» (Дан. 5:1). «Після закінчення цих днів, зробив цар для народу свого, який знаходився у престольному місті Сузах, від великого до малого, бенкет семиденний у садовому дворі царського дому… Напої подавалися у золотих сосудах і сосудах різноманітних, ціною в тридцять тисяч талантів; і вина царського було безліч, за багатством царя. Пиття йшло чинно, ніхто не примушував, тому що цар дав такий наказ усім управителям у його домі, щоб робили з волі кожного» (Есф. 1:5,8). Також див. Іоанна 2:1-11.
В. Вино, як і інші продукти харчування, вважалося даром від Бога:
«Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі. І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб – підкріпляє серце людини» (Пс. 103:14-15).
Про вживання вина в Новозавітні часи свідчить не лише історія про шлюб у Кані Галилейській, під час якої Ісус перетворив воду на вино: Ін. 2:1-11. Оскільки євреї не лише вживали, але і робили вино, то їм було чудово відомо, що вино зазвичай зберігалося або в глиняних сосудах, або в шкіряному міху, зробленому з цапиної шкіри. Старий міх не можна було використовувати для зберігання молодого вина, оскільки він не в змозі був витримати процесу бродіння молодого вина, і міг прорватися. Цей загальновідомий факт Ісус використав в одній зі Своїх проповідей («Не вливають також вина молодого в старі міхи, а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге» Мф. 9:17; Мк. 2:22; Лк. 5:37-38).
-
Вино використовувалося для поклоніння Богові.
Винне узливання було частиною поклоніння Богові.
А. У храмі зберігалися запаси єлею, борошна і вина, ладану і пахощів, які призначалися для жертвопринесень Богові. Левити несли відповідальність за збереження цих запасів: «Одні з них були приставлені до службових сосудів, так що за рахунком приймали їх і за рахунком видавали. Іншим з них було доручено інше начиння й усі священні потреби: борошно краще, і вино, і єлей, і ладан, і пахощі» (1Хр. 9:28-29).
Б. Винне узливання було частиною щоденних пожертвувань: «Ось що будеш ти приносити на жертовнику: двох агнців однолітніх без вад кожного дня постійно у жертву повсякчасну; одного агнця принось уранці, а другого агнця принось увечері, і десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаної з чвертю гина битого єлею, а для узливання чверть гина вина, для одного агнця» (Вих. 29:38-40); «Й узливання при ній чверть гина на одного агнця: на святому місці зливай узливання, вино Господу» (Чис. 28:7).
В. Винне узливання було частиною приношень від перших плодів: «І в день возношення снопа принесіть у всепалення Господу агнця однолітнього, без вад, і з ним хлібного приношення дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у жертву Господу, у приємні пахощі, й узливання до неї чверть гина вина» (Лев. 23:12-13).
Г. Винне узливання було частиною жертви всепалення і жертви, що заколювалася:
Агнець (з овець і кіз): «Тоді той, хто приносить жертву свою Господу, повинен принести у приношення від хліба десяту частину [ефи] пшеничного борошна, змішаного с четвертою частиною гина єлею; і вина для узливання принось четверту частину гина при всепаленні, або при жертві, що заколюється, на кожного агнця» (Чис. 15:4-5).
Баран: «А приносячи барана, принось у приношення хлібне дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з третьою частиною гина єлею; і вина для узливання принось третю частину гина в приємні пахощі Господу» (Чис. 15:6-7).
Віл: «Якщо молодого вола приносиш у всепалення, або жертву, що заколюється, на виконання обітниці, або в мирну жертву Господу, то разом з волом слід принести приношення хлібного три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з половиною гина єлею; і вина для узливання принось півгина в жертву, у приємні пахощі Господу» (Чис. 15:8-10).
Ґ. Винне приношення також було частиною десятини:
«Не можна тобі їсти в оселях твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, і всіх обітниць твоїх, які ти обіцяв, і добровільних приношень твоїх, і возношення рук твоїх» (Втор. 12:17).
«А раніше того священик Елиашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії, приготував для нього велику кімнату, в яку раніше клали хлібне приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків» (Неєм. 13:4-5).
Д. Господь дуже суворо забороняв ідолопоклонство і узливання вина для ідолів: Втор. 32:37-38, Іс. 57:6, Іс. 65:11-12, Єр. 7:18, а також Єр. 19:13: «І доми Єрусалима і доми царів юдейських будуть, як місце Тофет, нечистими, тому що на покрівлях усіх домів кадять усьому воїнству небесному і роблять узливання богам чужим».
-
Вино спрадавна використовувалося в медичних цілях:
А. Алкоголь використовувався як загальнозміцнюючий засіб (зокрема для боротьби із слабкістю): «І сказав цар Сиві: для чого це в тебе? І відповів Сива: осли для дому царського, для їзди, а хліб і плоди для їжі слугам, а вино для пиття ослаблим у пустелі» (2Цар. 16:2).
Б. Алкоголь також використовували як седативний (заспокійливий) засіб при різного роду розладах: «Дайте сикеру тому, хто гине, і вино засмученому душею; нехай він вип’є і забуде бідність свою і не згадає більше про своє страждання» (Пр. 31:6-7).
В. Вино, змішане з наркотичними речовинами, використовувалося як знеболюючий засіб для полегшення страждань: «Дали Йому пити оцет, змішаний з жовчю; і, покуштувавши, не схотів пити» (Мф. 27:34); «І давали Йому пити вино зі смирною; але Він не прийняв» (Мк. 15:23).
Г. У самарян була практика поливати рани маслом і вином: «Якийсь же самарянин, проїжджаючи, натрапив на нього і, побачивши його, змилосердився; і, підійшовши, перев’язав йому рани, поливши оливою і вином; і, посадивши його на свого осла, привіз його до заїжджого двору і потурбувався про нього» (Лк. 10:33-34).
Ґ. Апостол Павло радив Тимофію вживати трохи вина для зміцнення здоров’я: «Надалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг» (1Тим. 5:23).
За матеріалами сайту Біблійний дискусійний клуб
[1] Бат і гин – міри об’єму рідини. Бат приблизно дорівнює 30 літрам, а гин – 5 літрам.
[2] Деревна олія – маслинова олія.
