Алкоголізм (пияцтво) – прояв пристрасті обжерливості, спроба рішення духовних проблем вживанням деяких продуктів в їжу.
Алкоголізм – з фізичного погляду: хронічне захворювання, обумовлене систематичним споживанням спиртного, що проявляється в стійкій психологічній і фізіологічній залежності від алкоголю; а з духовного – гріховна пристрасть.
У Священному Писанні пияцтво стоїть в одному ряду з мужолозтвом і скотолозтвом: 1Кор. 6:10; Лк. 21:34; Тов. 4:15; Гал. 5:21; 1Пет. 4:3; Сир. 31:30.
Лікування від алкоголізму вимагає духовної дисципліни: щоденної молитви, щоденного читання Священного Писання, регулярної участі в Таїнствах Сповіді і Святого Причастя.
Усі залежності – це невдала людська спроба набути внутрішньої рівноваги без Божої допомоги, свого роду спроба набути Царства Небесне в царстві підземному.
* * *
Чому, якщо алкоголізм – хвороба, він перешкоджає входженню в Царство Небесне (1Кор. 6:10); хіба хвороба – гріх?
За рядом критеріїв алкоголізм дійсно визнається хворобою, причому широко поширеною, важковиліковною.
У той же час серед хвороб він займає особливе місце. І справа тут ось у чому. Багато хвороб виникають і прогресують незалежно від бажання (всупереч бажанню) людини.
Алкоголізм же багато в чому обумовлений саме свідомим потягом до спиртного, особливою прихильністю душевних сил. Можна сказати, що алкоголізм є хворобою морального, духовного порядку. Власне кажучи, і лікувати її виключно медичними засобами, ігноруючи духовні, украй важко, а іноді – майже неможливо.
Церквою пияцтво визначається передусім як гріховна пристрасть. Отже, подолання алкогольної залежності головним чином має на увазі духовні, благодатні засоби.
Для людини, яка страждає на пияцтво, алкоголь стає одним з головних (якщо не головним) предметів прагнень. Бог, сім’я, творчість, робота, турбота про моральне самовиховання, про християнський обов’язок відступають на задній план.
У випадках крайньої залежності від спиртного алкоголь фактично перетворюється на ідола. У зв’язку з цим пияцтво ставиться у Священному Писанні в один ряд з ідолопоклонством (1Кор. 6:9-10).
Крім того, за руйнівністю і згубністю пияцтва, воно зіставляється з розпустою, мужолозтвом, хабарництвом, хижацтвом (1Кор. 6:9-10).
Отже, людина, яка зловживає спиртними напоями і не хоче це заняття припиняти, сама перешкоджає собі входженню до Царства Божого.
Чи можна побороти алкоголізм самостійно?
Самостійно справлятися з пияцтвом важко. Дуже добре, прийнявши рішення кинути пити, звернутися по допомогу до грамотного віруючого фахівця. Дуже ефективні всілякі християнські центри, де збираються люди, об’єднані рішучістю перемогти згубну залежність і допомогти іншим. Там можна знайти підтримку і пораду, друзів, однодумців у боротьбі із згубною пристрастю. І головне, пам’ятайте, головний наш Помічник – Господь Бог. Якщо людина щиро хоче позбутися залежності і палко просить Бога про зцілення, Господь обов’язково допоможе. Біда в тому, що багато хто не має рішучості зробити це або просто не хоче.
Як молитися, якщо усвідомив, що хочеш позбутися алкоголізму?
Боротьбу з алкоголізмом починатимемо з молитви. Не треба будувати далеких планів, а просто налаштуємося на щоденну боротьбу з гріхом. День минув без алкоголю – і слава Богу. Прокинувшись уранці, від щирого серця молитимемося Богові про позбавлення від алкоголізму: «Господи, допоможи цей день не пити, допоможи справлятися з думками про випивку, зміцни мої немічні сили». Молячись так, ми, по-перше, просимо в Бога допомоги на прийдешній день, а по-друге, налаштовуємося на життя без алкоголю. Так минає день. На наступний ранок знову молимося, знову готуємося прожити день без випивки. Потім другий, третій, тиждень, а далі вже легше: здобувається навичка боротьби з цим гріхом. Найголовніше – не забувати кожен ранок починати з цієї молитви, і Господь допоможе.
Окрім перших кроків що слід зробити охочому здолати алкогольну залежність?
Видаліть з дому усі пляшки з алкоголем, і навіть порожні, щоб не було нагадування про пияцтво. Доступність алкоголю – перший фактор, що провокує пияцтво;
Уникайте компаній, де п’ють; на декілька місяців припиніть походи в гості і самі не влаштовуйте гостин. Розкажіть друзям і рідним, що кинули пити;
Якщо вас тягне до алкоголю, проаналізуйте, коли і чому (зняти стрес, тужливо на душі, проблеми на роботі і удома). Запишіть, як здолали тягу, як вирішили проблеми без алкоголю; якщо був зрив – також проаналізуйте помилки, подумайте, як не повторити їх, як уникнути ситуацій, що провокують пияцтво;
Не сидіть без діла, але і не перевтомлюйтеся; старайтеся, щоб увесь вільний час був чимось заповнений: моліться, читайте, знайдіть цікаве хобі;
Більше спілкуйтеся з близькими, гуляйте, займіться фізкультурою і спортом;
Займіться самоосвітою в антиалкогольній сфері, більше дізнавайтеся про шкоду алкоголю і про те, як впоратися із залежністю.
Чи допустимо з духовного погляду лікуватися від алкоголізму методом «кодування»?
У чому суть кодування? Під час досить тривалого сеансу гіпнозу хворому вселяється, що в нього в мозку сформований певний код, який миттєво спрацює і приведе до смерті, якщо пацієнт продовжить вживати алкоголь. Іноді для посилення дії кодування в організм хворого ще і вводиться певний препарат, який при взаємодії з алкоголем викликає дуже болючу реакцію: нудоту, блювоту, підвищене серцебиття та інше.
Чому кодування не варто рекомендувати як метод лікування? По-перше, кодування – це втручання, вторгнення в психіку, у людський мозок, що завжди відгукнеться всілякими психічними розладами. По-друге, лікуванням кодування не є. Просто людину під страхом смерті на певний термін програмують на неможливість вживання алкоголю; вона не сама бореться з хворобою, а віддає свою волю у владу нарколога-кодувальника. Ще одна небезпека кодування в тому, що алкоголік, не маючи можливості задовольнити свою пристрасть, часто просто замінює її на якусь іншу.
Залежному і його родичам слід пам’ятати, Євангеліє говорить про необхідність в якості умови зцілення покаяння хворого для прощення гріхів. Проте лже-лікарі, гіпнологи і кодувальники, про покаяння не замислюються і не надають цьому жодного значення. Пияцтво, яке збуджується бісами при власному слабовіллі і безвідповідальності, не пройде без молитви і посту, без сердечного розкаяння, без рятівних Таїнств Церкви. Висновок однозначний. Кодування та інша йому подібна дія на душу людини – це бісовщина. Стороніться такого «цілительства» і відмовляйте від нього тих, хто з вами радитиметься із цього приводу.
За матеріалами сайту “Азбука віри”
