Ознайомившись із наведеними нижче хімікатами, які негативно впливають на стан вашого здоров’я, можете аналізувати вміст своїх косметичних засобів.
Парабени
Парабени – це консерванти, що входять до складу майже всіх косметичних продуктів. Їх пов’язують із виникненням раку, оскільки виявляли в пухлинах. На сьогодні не відомо, чи парабени акумулюються пухлинами, чи самі спричинюють їх ріст. Досі тривають дебати щодо шкідливости цих консервантів. Утім, достеменно відомо, що цей побічний продукт нафти має здатність нагромаджуватися в тканинах тіла. Ґрунтовні наукові дослідження з цього питання можуть з’явитися за кілька років, а наразі буде мудро максимально обмежувати контакт із парабенами.
Щоб побачити, скільки їх є в косметиці, перевірте засоби у вашій ванній кімнаті. Якщо бачите складник із закінченням «парабен» – ви також намащуєтеся ними. Перевіривши свої полички з косметикою, я знайшла одинадцять засобів із парабенами. Цинізм ситуації в тому, що перед щомісячним самостійним профілактичним оглядом молочних залоз я виходила з душу і щедро намащувалася молочком для тіла, яке потенційно збільшує ризик захворіти на рак грудей.
Пам’ятайте: парабени використовують практично у всіх країнах. В Америці понад 13 тис. продуктів, зареєстрованих Американським федеральним управлінням лікарських препаратів та харчових продуктів, містять ці речовини. Дослідження 215 косметичних засобів показало, що 99% з них мали в складі парабени[1].
Парабени дешеві. Вони роблять косметику доступнішою та перешкоджають розвитку бактерій у продукті. Вони збільшують термін придатности продукту, що дозволяє виробникам та споживачам отримувати продукцію невисокої вартости. У продажу є альтернатива – кілька нових консервантів на фруктовій основі, однак їх надто дорого виробляти. Для деяких споживачів їх ціна просто недоступна.
Якби виробники могли незначним коштом поміняти парабени на інший консервант, вони, напевно, так і зробили б. Однак, як розповів мені один працівник косметичної компанії, не можна просто взяти і замінити один консервант іншим. Така зміна вплине на всі характеристики продукту, навіть на колір і консистенцію. Якщо доведуть, що парабени небезпечні, для виробників настане фінансова катастрофа. Доведеться змінити склад практично кожного продукту на ринку – а це коштуватиме величезні гроші.
У наступних розділах я наведу рецепти прекрасних засобів для догляду, які обмежать контакт із парабенами.
DEA (діетаноламін) і дуже подібний до нього TEA (триетаноламін)
Національна токсикологічна програма встановила наявність зв’язку між складником косметики DEA (і подібними за складом до DEA) та захворюваністю на рак, що виникав у лабораторних тварин, на шкіру яких його намащували[2].
Фталати
Гарвардське дослідження встановило зв’язок між контактом із фталатами і змінами якости сперми[3]. Це може бути причиною зростання рівня чоловічого безпліддя та вроджених вад плоду[4]. На дитячих іграшках часто бачимо позначення «без фталатів». Загальний переляк та відмова від таких продуктів були достатнім стимулом, щоб виробники відмовилися від фталатів у всіх іграшках, які дитина може тримати чи пробувати жувати. Проте косметична індустрія досі додає їх у засоби, якими щодня користуються жінки дітородного віку. Центр контролю захворюваности серед населення звітував, що в сечі жінок часто виявляють високий рівень фталатів[5].
До фталатів належать дібутилфталат (DBP), діметилфталат (DMP), діетилфталат (DEP). Оскільки ці речовини можуть бути компонентами ароматизатора – а їх вказувати необов’язково – ці токсини не завжди можна визначити за інформацією на етикетці. Тож мусите контактувати з виробником або пошукати продукт у базі даних «Кампанії за безпечну косметику».
Інші потенційні токсини, про які варто згадати
У косметичних засобах можуть міститися й інші потенційні токсини. Нещодавно на ринку з’явився антицелюлітний крем із вмістом ескуліну, а за інформацією Центру досліджень Майо, ескулін асоціюється зі значною інтоксикацією та можливою смертю[6]. Звісно, виробник не зобов’язаний проводити попереднє тестування продукту. І споживачі не знатимуть, чи завдасть втирання цієї токсичної речовини в шкіру такої ж шкоди здоров’ю, як при вживані внутрішньо.
Два наступні складники є об’єктами палких дебатів. Одні експерти впевнені, що вони шкідливі для здоров’я, інші відстоюють думку, що вони безпечні, з чим згідна і косметична індустрія. Все ж, варто про них знати.
Лаурилсульфат натрію (sodium lauryl sulfate). Це мийний засіб (детергент), який використовують у шампунях та милі. Він може подразнювати шкіру, спричиняти лущення. Зате він недорогий і тому привабливий для виробників. Майже кожен шампунь чи рідке мило, які я перевірила в крамниці, містили цей складник. Якщо боретеся зі сухістю чи подразненням шкіри, мудрим рішенням буде пошукати інший продукт. Нещодавно я придбала мило для ванн відомої марки, реклама якого обіцяла, що воно не містить детергентів. На мій подив, основним складником виявився… лаурилсульфат натрію. Однак чого дивуватися, адже заплутувати споживачів неправдивими даними цілком законно. Спеціяльне зауваження: якщо ви латиноамериканського чи афро-американського походження, ваша шкіра може бути особливо чутливою до цього компонента[7].
Нафтопродукти (petroleum). Нафтопродукти та їх похідні (мінеральне масло, вазелін, петролеум) входять до рецептури багатьох косметичних засобів, а довкола безпечности та корисности цих речовин давно тривають суперечки. Прибічники заборони нафтопродуктів кажуть, що ті перешкоджають клітинному обміну, спричиняють раннє старіння, а сторонні домішки, що потрапили під час виробничого процесу, можуть створювати значну загрозу здоров’ю.
Науковці визначили, що мінеральні масла є ефективним бар’єрним зволожувачем, тобто вони створюють захисну плівку на шкірі, яка утримує вологу та захищає її. Варто взяти до уваги, з чого виробляють нафтопродукти, як видобувають сировину для них, та подумати, чи є сенс переходити на інші засоби для тіла. Неочищені нафтопродукти містять природний газ, бензин, бензол, гас, дизельне паливо і смоли. У процесі очищення видаляються компоненти бурового розчину різної маси, і виробник отримує різні нафтопродукти. Серед них – очищені мінеральні масла, які використовують у виробництві медичних та косметичних препаратів[8]. Основна проблемність мінеральних масел як безпечних для шкіри речовин – це власне оцей процес очищення, адже є підозри, що деякі отруйні домішки можуть потрапити до кінцевого продукту.
Водночас педіятр радив мені не використовувати олійку для немовлят у догляді за моєю донечкою, яка страждає від екземи. На думку лікаря, цей засіб радше висушує шкіру, аніж зволожує, оскільки до його складу входять головно мінеральні масла. Я сама це досвідчила, можливо, ви також. Чи відчували колись, що за годину після втирання зволожувального крему шкіра знову стає сухою? На щастя, Бог дав нам чудові природні зволожувачі, які живитимуть та заживлятимуть нашу шкіру. Це добре вивчені і справді ефективні засоби. Вони підлягають мінімальній промисловій обробці, переповнені антиоксидантами та значно дешевші за промислові зволожувальні засоби. (Далі я розкажу про них докладніше.)
Хімікати з подвійною функцією
Навіть користуючись відомими засобами, яким довіряємо, достеменно не знаємо, з чого ж вони зроблені. Адже найпростіший продукт може містити величезну кількість хімікатів. Причому їх використовують не лише в косметиці – вони ведуть, так би мовити, подвійне життя. Скажімо, моє колишнє «делікатне» молочко для зняття макіяжу з очей містило хімікати, які також застосовують для виробництва антифризу, пестицидів, засобу для чищення унітазів, розчинника для фарби, засобів для чистки шин та обробки газу.
Мій колишній денний зволожувальний крем, що мав відновити шкіру, містив речовини, які застосовують також для виробництва очисника акумуляторів, засобу для виведення плям з кольорових тканин, засобів для миття та дезінфекції, ґрунтовки для бетону, фарби для металу.
Що більше дізнаємося про свої покупки, то менш привабливими почуваємося. Проблема не в тому, що це хімічні речовини (зрештою, ми самі складаємося з хімічних речовин), а в тому, що різноманітні ефекти синтетичних продуктів ще не до кінця зрозумілі людству.
[1] Darbre P. Н., Alijarrah A., Miller W. Н., Coldham N. G., Sauer М. J., Pope G. S. Concentration of Parabens in Human Breast Tumors (Концентрація парабенів у пухлинах в молочних залозах людини) // Journal of Applied Toxicology. – 2004. – January 24. – № 1.
[2] Connor Steve. Men Being Emasculated by Toiletries (Засоби гігієни каструють чоловіків) // The (London) Independent. – 1998. October, 7. http://www.findarticles.eom/p/articles/mi_qn4158/is_19981007/ai_ПІ4195897.
[3] Diethanolamine and Cosmetic Products (Діетаноламін та косметичні продукти) // Американське федеральне управління з ліків та продуктів харчування (FDA). – 1999. – Груд, (доповнено 2006 р.) // http://www.cfsan.fda.gov/-dms/cos-dea.html (від 11 січня 2007 p.).
[4] Preliminary Study of Phthalate Exposure in Humans Finds Association with Sperm DNA Damage (Попереднє дослідження дії фталатів на людину показало, що фталати пов’язані з порушенням ДНК сперми) // Harvard School of Public Health // http://www.hsph.harvard.edu/press/releases/pressl2102202.html (від 11 січня 2007 p.).
[5] Hauser Russ. Harvard School of Public Health // http://www.hsph.harvard.edu/faculty/RussHauser.html (від 11 січня 2007 p.).
[6] Drugs & Supplements: Horse Chestnut (Aesculus hippocastanum L.) (Ліки та харчові добавки: кінський каштан) // Мауо Clinic.com // http:// www.mayoclinic.com/health/horse-chestnut/NS-patients-Horsechestnut#E5944815-E7FF-0DBD-1A526394DBB71D91 (від 14 жовтня 2006 p.).
[7] Ingredients for Ethnic Skin and Hair (Складники для етнічного волосся та шкіри) // Homemade Cosmetics Update, #12 // http://makingcosmetics.com/newsletters/nl2-newsletter-june-05.pdf.
[8] Columbia Encyclopedia (Енциклопедія Колумбії), s.v. «Petroleum Maturation».
