Гінен Рот, письменниця, що спеціялізується на проблемах жіночого тіла й харчування, каже: «Після кожної дієти настає об’їдання на ту ж кількість калорій цілком іншими продуктами»[1]. Як правдиво! Дієти навчають нас діяти проти свого тіла, напихаючи його їжею, якої воно не хоче, тоді, коли воно не голодне. Коли ж тіло зголодніє, ми або мучимося голодом, або заледве дозволяємо собі з’їсти стебельце селери. За кілька днів стаємо злющі, втомлені і покидаємо дієту. Шлях некалорійних овочів заростає травою, бо ходимо доріжкою до кондитерської. Аж до наступної зустрічі випускників або поїздки на море.
Індустрія втрати ваги за допомогою продуманого маркетингу та небезпечних харчових додатків «вигодувала» в нас суперечні почуття. Вони – немов підступні дівчатка-продавці, що крутяться перед дзеркалом у жіночій вбиральні. Вони кидають нам під ноги можливість поглянути хоча б раз на те, чого ніколи не досягнемо, а тоді обіцяють дати поносити бажану красу, якщо віддамо їм усі кишенькові. А ми почуваємося заляканими, невпевненими, але ж так хочемо стати красунями – і простягаємо гроші. А згодом, коли починаються проблеми, наших «подруг» як вітром здуло.
Чимало науковців зауважили руйнівний вплив індустрії краси на жінок. У зв’язку з цим одна з найцікавіших дискусій триває довкола того, що в нашій культурі починає відроджуватися занепала християнська мораль. І нова сфера її застосування – кухня. Добре чи зле – але йдеться саме про категорії оцінки їжі. Нещодавно в одній рекламі показували жінку, яка з’їла маленький пампушок і картає себе за цей ганебний вчинок словами: «Ви будете поважати себе вранці?». Ще кілька десятків років тому це гасло зрозуміли б як заклик не займатися аморальним випадковим сексом.
Парадоксально, але в наші дні повертаємося до старозавітного виокремлення «чистої» їжі – тепер це здорове харчування. Ми навіть засуджуємо тих, хто їсть інакші продукти. Ісус мав справу з такою ж доктриною дві тисячі років тому. У Євангелії від Матвія 15:10-11 читаємо: «Послухайте та зрозумійте! Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить».
Щось у людській душі прагне розрізнення між чистим і нечистим, правильним та неправильним. Сьогодні жінок з надмірною, а навіть і з нормальною вагою можуть запідозрити в тому, що вони їдять «нечисту» їжу, і піддати загальному презирству за допомогою невидимої літери «Т»[2] – товста. Повнота – це нове зло. Худорлявість – це нове добро. Як сумніваєтеся, перегляньте кілька статей про дієти, опублікованих на правах реклами: всі вони сповнені жару і пристрасти, що прийшли просто зі старих часів.
І що найгірше, безліч жінок уже непоправно зашкодили своєму здоров’ю, навіть загинули через оті пігулки для схуднення, які вільно продають без рецепту[3]. FDA (Федеральне управління лікарських засобів та харчових продуктів) не контролює складу пігулок для схуднення, а лише перевіряє етикетки і рекламу. FDA може втрутитися і зняти пігулки з продажу, тільки якщо буде доказано, що вони небезпечні, а це потребує часу. Щоразу, коли берете баночку нових таблеток для схуднення – віддаєте своє життя до рук невідомо кого. Ви кажете, що ці засоби стовідсотково пройшли багаторічні дослідження, що їх виробництво максимально безпечне, що кожну таблетку стандартизовано, перевірено, чи вона направду містить вказану на етикетці кількість речовини. Проте ваші сто відсотків можуть дорівнювати нулю.
На щастя, є спосіб покинути зону небезпеки, перейти на здорове керування своєю вагою. Можна позбутися надмірної ваги і навчитися любити своє тіло таким, яким воно є від природи. Можна їсти найкращу їжу світу. Можна їсти, аж доки відчуєте, що повністю вгамували голод. Думаю, після прочитаного вас уже не здивує звістка про те, що рецепти краси протягом століть ховалися в Біблії.
| Чому людина почувається ситою після їжі? Не тому, що наповнився шлунок чи піднявся рівень цукру в крові. Це залежить від кількости ароматів продуктів, яку вона вдихнула під час трапези[4]. Запах і смак впливають на відчуття голоду і ситости. Якщо приділимо хвильку, щоб насолодитися ароматом страви, наше задоволення від їжі збільшиться, а звичку з’їдати все швидко й бездумно стане легше приборкати.
Не поспішайте, дихайте глибоко, приділіть достатньо часу тому, щоб насолодитися їжею, якою вас благословив Господь. |
[1] Geneen Roth. Appetites: On the Search for True Nourishment (Апетит: у пошуках справжньої поживи). – New York: Plume, 1997. – S. 14.
[2] Літера, яку жінка носить на собі, – образ, узятий з роману Натанієля Готорна «Червоногаряча літера». Роман оповідає про те, як у маленькому містечку перших поселенців у США протестантські фанатики, сповнені злоби та ненависти, по-нелюдськи переслідують жінку, що вчинила перелюб за відсутности чоловіка. Роман засновано на реальній практиці самосуду протестантських спільнот над будь-якою жінкою, що вчинила перелюб. Таку жінку примушували носити на одязі зроблену з червоногарячої тканини літеру «А». (Це, до речі, перша літера в англійському слові adultress – перелюбниця. – Прим. перекл.).
[3] Brownlee Shannon. Are These Diet Pills Deadly? (Ці таблетки смертельні?) // Glamour. – 2003. – Februrary 1 // http://www.newsamerica.net/publications/articles/2003/are_these_diet_pills_deadly (accessed on December 1, 2006).
[4] Mason Russ, M. S. Exploring the Potentials of Human Olfaction: An Intermew with Alan. W. Hirsch, M. D., F. A. C. P. (Дослідження потенціялу нюху людини) // Alternative & Complementary Therapies. – 2006. – June. – Vol. II, № 3.
