Знає, чого потребуємо (Мр. 2:1-12)

Відпускаються, сину, гріхи тобі!

Бог вислуховує не всі прохання. Вислуховує тільки ті, які добрі для нас і відповідають Його волі. Коли ж усе-таки вислухає, то завжди дає більше, ніж просимо.

Паралітик просив про оздоровлення свого тіла, щоби просто міг ходити, щоб не залежати від ласки чи неласки людей. Дістав це, але водночас і набагато більше. Ісус оздоровив також і його душу, відпустив йому гріхи. Хоча він зовсім про це не просив.

Клякаючи молитися, кажімо: «Хай буде воля Твоя» – та пам’ятаймо, що Бог – щедрий податель і найліпше знає, чого ми потребуємо.

Попередній запис

Губка та броньований сейф (Мр. 1:40-45)

І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий! Занур м’яку губку ... Читати далі

Наступний запис

Тисячі разів (Мр. 2:13-17)

Чому то Він їсть із митниками та з грішниками? Те, що здивувало книжників, є для мене джерелом надії та радости. ... Читати далі