Тисячі разів (Мр. 2:13-17)

Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?

Те, що здивувало книжників, є для мене джерелом надії та радости. Ісус виявляє зацікавлення до того, що слабке, мале й грішне. У такий спосіб каже, що є для нас надія.

Можна мати кольорові сни про те, як ми стаємо надлюдиною, мріяти про могутність, але після пробудження дійсність здебільшого буває жорстокою. Достатньо, що життя легенько торкнеться нас пальчиком – і ми вже лежимо долілиць на землі.

Сумно, але так правдиво. Єдиний промінь надії – це Ісус, Який клякає біля нас, схиляється низько й підносить нас. А втім, у цій історії не це є найчудеснішим. Найбільшим чудом є те, що Ісус повторює це тисячі разів.

Попередній запис

Знає, чого потребуємо (Мр. 2:1-12)

Відпускаються, сину, гріхи тобі! Бог вислуховує не всі прохання. Вислуховує тільки ті, які добрі для нас і відповідають Його волі. ... Читати далі

Наступний запис

Намір і мета (Мр. 2:18-22)

Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять? Піст існує для того, щоб загострити свої відчуття, свою ... Читати далі