Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?
Те, що здивувало книжників, є для мене джерелом надії та радости. Ісус виявляє зацікавлення до того, що слабке, мале й грішне. У такий спосіб каже, що є для нас надія.
Можна мати кольорові сни про те, як ми стаємо надлюдиною, мріяти про могутність, але після пробудження дійсність здебільшого буває жорстокою. Достатньо, що життя легенько торкнеться нас пальчиком – і ми вже лежимо долілиць на землі.
Сумно, але так правдиво. Єдиний промінь надії – це Ісус, Який клякає біля нас, схиляється низько й підносить нас. А втім, у цій історії не це є найчудеснішим. Найбільшим чудом є те, що Ісус повторює це тисячі разів.
