Літературний жанр; структура та короткий огляд змісту

2) Літературний жанр

Книга Івана написана в жанрі «євангелія». Хоч термін «євангеліє» існує не лише в межах християнської літератури, але його вживання на окреслення літературного жанру розвинулося виключно християнському контексті. Головним чином це стосується нарисів про походження Ісуса, як божественного (1:1-2,18), так і людського (1:14,45), про Його служіння в Галілеї та Юдеї, про Його хресну дорогу, смерть та воскресення, про його Велике Доручення, яке Він залишив Своїм апостолам, сповненим Святим Духом, пославши проголошувати Добру Новину по всьому світу (20:21-23).

У єврейській та грецькій стародавній літературі слово «євангеліє» передає глибинний сенс звільнення та спасення тих, хто його приймає. По суті, це означало подолання підступного ворога, звільнення від гніту (облоги) і, як наслідок, від загрози життю. Така переможна новина, як правило, поширювалася з величезною швидкістю та радістю; гінець чи глашатай повідомляв її мешканцям міста, які з хвилюванням очікували на неї. Усе це давало початок бурхливому та радісному святкуванню звільнених містян (пор. Іс. 52:7-12).

Автор Євангелія від Івана і є тим глашатаєм чи гінцем, який приносить Добру Новину про Ісуса та Його «перемогу над світом» для звільнення людства (16:33; 19:30). Євангелист запрошує читача долучитися до святкування цієї перемоги своєю вірою в Ісуса і в Його місію спасення. Саме вірою читач може особисто сприйняти Добру Новину, що закладена в самому Ісусові (20:31). Іншими словами, віра в Ісуса, проголошена в цьому Євангелії, становить фундамент особистої перемоги над світом кожного, хто увірував (пор. 1Ів. 5:5), а це означає перемогу над гріхом і смертю (пор. Ів. 3:16-17; 5:24; 6:40,47; 10:28; 11:25-26).

Для Івана Ісус і є Доброю Новиною, тому що Він дає людям звільнення від усіх деструктивних сил, які пригноблюють людство і становлять реальну загрозу для справжнього (вічного) життя. Суть цієї Доброї Новини закладена в таких віршах: 3:16; 10:10 та 11:52. У наш час Євангеліє має стати Доброю Новиною для кожного, хто увірував, особисто, тому що ця книга дає змогу розпізнати деструктивні сили та їхні прояви й наміри в конкретному соціяльному середовищі та через віру в Ісуса викорінити їх (пор. 20-21).

Щоб зрозуміти цей коментар глибше, потрібно перечитати увесь текст Євангелія з молитвою і бажано за один раз. Це швидке прочитання буде вашим першим знайомством із ним. Таким чином, читач матиме змогу підійти до цього коментаря з певними запитаннями, а отже, впродовж читання відбудеться більш дієвий критичний діялог. Не намагайтесь довго розмірковувати над віршами, які вам важко зрозуміти під час першого прочитання. На цьому етапі вам важливо наново ознайомитись із текстом Євангелія як єдиним цілим і особисто почути голос євангелиста, який проголошує Добру Новину, що «Ісус є Христос, Божий Син» (20:30-31).

3) Структура та короткий огляд змісту Євангелія

Структуру Євангелія можна зрозуміти, користуючись схематичною мапою, яка допоможе усвідомити взаємозв’язок частин книги, щоб визначити, яким чином окремі частини гармонійно складають єдине ціле. За допомогою схематичної мапи всі структурні частини книги стають зрозумілими, коли ми беремо до уваги відправну точку та пункт призначення. Будь-яка структурна складова, прийнята нами на даний час, дає нам змогу пройти сторінками Євангелія різними дорогами, а отже, щоразу ми будемо бачити події під іншим кутом зору.

Із багатьох варіантів визначення структури четвертого Євангелія найпопулярнішими є такі її окреслення: «книга знаків» (1:19-12:50) та «книга слави» (13:1-20:31), з віршами 1:1-18, що вважаються прологом та 21:1-25, що вважаються епілогом. Але Ісусів знак Альфа, згаданий у 2:1-11 також розкриває Його славу, а Його воскресення – це знак Омега, про який нам говорить сам Ісус (пор. 8:28; 20:8,24-29). Подібний варіянт розглядає гл. 1-12 як «відкриття слави усьому світу» (а отже, й чужинцям), а гл. 13-20 – як «відкриття слави апостолам (учням)» (але пор. 2:11).

Класична риторика Євангелія від Івана також може слугувати фундаментом для визначення структури книги. Ми пропонуємо структурувати її таким чином: exordium, або вступ (гл. 1), narratio, виклад найважливіших фактів про Ісуса (гл. 2-12), expositio, детальне пояснення усіх важливих викладених фактів (гл. 13-17), probatio, презентація остаточних доказів, що доводять твердження Ісуса і про Ісуса (гл. 18-20), та demonstratio, ілюстрація важливости цих тверджень для апостолів та спільноти вірних (гл. 21).

Оскільки ця структура зумовлена герменевтичним підходом, читач може спробувати запропонувати власну структуру як методу для досягнення всебічного та зв’язного розуміння Євангелія. Зазначена структура може бути пов’язана з епізодами, в яких ідеться про основні свята, описані в Євангелії (2:13; 5:1; 6:4; 7:2; 10:22; 13:1), або з епізодами, пов’язаними з подорожами Ісуса до Єрусалима та Юдеї (2:13; 5:1; 7:10; 11:7), або з основними географічними локаціями, в яких Ісус виконує Свою місію (Галілея, 1:19-2:12; Юдея, 2:13-3:36; Самарія, 4:1-42; Галілея, 4:43-54; Юдея, 5:1-47; Галілея, 6:1-71; Юдея, 7:1-20:29; Галілея, 21:1-19). Ще один раціональний підхід до структурування цього Євангелія викладений у другій частині даного коментаря. Вивчаючи Євангеліє від Івана на основі різних методів структурування, ми щоразу робитимемо висновок, що кожен із цих шляхів може вважатися найкреативнішим та найпліднішим для того, щоб зрозуміти та полюбити цю книгу з її невичерпними скарбами.

Попередній запис

Вступ; мета написання Євангелія

Вступ Канон Чотириєвангелія (НЗ) складають Євангеліє від Матвія, Євангеліє від Марка, Євангеліє від Луки та Євангеліє від Івана. Програми богословських ... Читати далі

Наступний запис

Характеристики літературного жанру

Щоб передати головну думку, в Євангелії від Івана використано численні літературно-стилістичні засоби. Для того щоб читач отримав найповнішу і найкориснішу ... Читати далі