«Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!» (Пс. 34:9), – запевняє усіх Святе Письмо. От лише більшість людей не виявляє великого бажання перевірити ці слова на практиці, у житті, воліючи покладатися на власні сили або на інших людей, або ж, що значно гірше, на усілякі «народні прикмети», простіше кажучи – забобони, які лише віддаляють їх від Бога.
«Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його» (Ів. 3:19,20), – ці Божі слова в повній мірі здійснюються на щойно згаданих людях: вони покладаються на ідолів, яких самі для себе і створили, тим самим відкидаючи Бога. Це ще далі віддаляє їх від Бога, заганяє в темряву гріха, в якій вони марно намагаються сховатися від Нього.
Але не варто думати, що Господь у Свою чергу відкидає цих людей, зовсім ні. Він завжди готовий радо прийти до них на допомогу, головне – щоб вони зголосилися на те, щоб Він їм допоміг, щоб вони наважалися пересвідчитися в силі Христовій. Сумніви завжди йдуть поруч з вірою, і не є гріхом коли людина просить Бога про допомогу, щоб переконатися в Його силі, здатності їй допомогти. Деколи ж люди з цією ж метою прохають про якийсь знак від Господа. І в цьому теж немає нічого осудного, якщо людиною рухає не дозвільна цікавість, а реальне прагнення досвідчити Бога.
І в цьому можемо пересвідчитися на прикладі апостола Хоми. Адже він на запевнення побратимів, що вони бачили Господа, заявив: «Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!» (Ів. 20:25). В істинності ж Христового Воскресіння Хома зміг запевнитися за вісім днів, коли Христос у черговий раз раптово з’явився перед Своїми учнями, зокрема і перед Хомою.
Зауважте, що Спаситель не дорікав Хомі за маловір’я, Він просто сказав: «Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!» (в. 25). Тобто Спаситель дав апостолові можливість безпосередньо засвідчити реальність Свого Воскресіння.
Якщо долають сумніви, з подібним проханням до Спасителя може звернутися кожен з нас, але треба відразу бути готовим при Божому запевненні змогти повторити вслід за Хомою: «Господь мій і Бог мій!». Тільки так, і ніяк інакше.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Скуштуйте й побачте
Ваш коментар: