Не знаєте, чого просите.
Усе начебто гаразд. Мати Зеведеєвих синів підійшла з покорою, вклонилася й почала просити, а не вимагати. А втім, це прохання… було не надто мудрим.
Нерідко розчаровуємося через те, що Бог не вислуховує наших прохань. Забуваємо, однак, що Ісус нам ніде цього не обіцяв. Обіцяв лише вислуховувати прохання, які відповідають Його волі або висловлені в Його ім’я, що фактично одне й те саме: прохання в ім’я Ісуса – це прохання, під котрим Ісус «підписався» б.
Не переставаймо молитися й просити. Пам’ятаймо, однак, що треба знати, про що просити. Не забуваймо пізнавати те, що є Його волею.
