Робітник перед телевізором (Мт. 20:1-16)

Вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

Стоять склавши руки, бо ніхто їх не найняв. Серед різних можливих інтерпретацій цієї притчі можемо натрапити й на таку, яка в бездіяльних робітниках вбачає мирян у Церкві.

Є в цьому глибока правда: вже минуло так багато років після Другого Ватиканського Собору, який започаткував революційне оновлення щодо ролі мирян у Церкві, але дух далі залишається старий – визнає лише право духовних осіб бути відповідальними за Церкву, а роль мирян зводить до смиренного слухання та подавання на тацю (такий вияв відповідальности багато кого влаштовує). Цей дух стосується не тільки священників, а й самих мирян. Звісно, подекуди є якась відповідна атмосфера, відкритість духовних осіб, але у відповідь, однак, не простежується серед мирян великого бажання змінити свою позицію, бажання піти у виноградник. Робітники не стоять на ринку, робітники поховалися в домівках – напевне, сидять перед телевізорами.

До роботи у винограднику не можна змушувати – з раба не буде доброго працівника. Хтось, однак, мусить працювати, не вистачає рук, виноград гниє. Чи Ісус колись зустріне тебе на площі твого міста?

Попередній запис

Мішки зі сміттям (Мт. 19:27-29)

От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом. Бог не має нічого спільного зі скупарем, Бог – щедрий ... Читати далі

Наступний запис

Кмітливість, добрий зір і вразливість серця (Мт. 20:1-16)

Ідіть і ви до мого виноградника Господар у притчі про робітників у винограднику – це Бог. Виноградник – це Церква ... Читати далі