Ліки від страху (Мт. 11:25-30)

Прийдіть до Мене, усі.

Мені здається, що людина всі свої страхи уособила в постаті Бога, Який у людських уявленнях став водночас і службовцем податкової адміністрації, і поліцейським, і суддею, і, можливо, навіть якимось шахраєм із темного підворіття. Тремтимо від самої думки про зустріч із кимось таким. Ніколи не маємо певности, що правильно заповнили податкову декларацію, що ніколи не перевищили дозволеної швидкости, а також побоюємося, що можемо мати на сумлінні ще якусь іншу провину, почуваємося слабкими та вразливими. А тому, якщо маємо таку можливість, уникаємо зустрічей з тими, хто може вказати на наші помилки або породити в нашій душі почуття безсилля. Тож, можливо, людина саме тому втікає від Бога, що боїться Його? А тимчасом Бог каже про Себе: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм» (Мт. 11:28-29).

Шкода, що не можна цих слів набрати в шприц і прищепити кожному, щоб виробився в нас імунітет до страху перед Богом. Бог хоче любови, прагне брати людину на руки, оберігати та підносити її. У любові немає страху, а, навпаки, є ліки від усякого страху.

Попередній запис

Зовсім інший (Мт. 11:25-30)

Прийдіть до Мене, усі. Сьогоднішній уривок дарує нам один з найпрекрасніших і найзадушевніших віршів Біблії. «Прийдіть до Мене, усі струджені ... Читати далі

Наступний запис

Спаситель чи тягар? (Мт. 11:25-30)

Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Бог об’являється людині для того, щоб людина пізнала правду ... Читати далі