Ціна слідування

«Чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається» (Як. 4:4), – але завжди знаходилися щасливчики, у біблійному трактуванні таких людей прийнято називати блаженними, яким попри спротив світу вдавалося ставати своїми Богові, Його друзями.

Звичайно, така дружба має свою ціну: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (Мт. 16:24), – неодноразово попереджав Господь Ісус Христос Своїх учнів, а разом з ними і нас, Його послідовників, яких сьогодні прийнято іменувати християнами.

«Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі» (Євр. 11:37), – от неповний перелік тортур, яких зазнавали люди, що не відрікалися своєї віри в Бога, люди, «що світ не вартий був їх», – як згодом підсумує автор Послання до євреїв (11:38).

Але не треба вважати, що ціна слідування за Христом вимірюється лише усілякими поневіряннями та жахливими тортурами. Зазвичай за слідування за Спасителем доводиться платити не таку страшну, але все таки доволі суттєву ціну, як наприклад: фінансовими чи репутаційними втратами, глузуванням чи відвертою зневагою оточення.

Ясна річ, такі випробування не можна порівняти з тортурами, з якими стикалися деякі люди за відмову зректися власної віри, проте доволі часто думка оточення змушувала багатьох людей відступити від своїх переконань, зректися того, у що вони вірили. І якщо загроза тортур, на щастя, загрожує мало кому з нас, проте від тиску скептично налаштованої більшості не застрахований жоден. І так чи інакше нам доводиться неодноразово стикатися зі спокусою поступитися власними релігійними переконаннями, щоб не відрізнятися від світського оточення, так би мовити, «не відбиватися від колективу».

У подібній ситуації одного разу опинився «один невидющий», що «сидів при дорозі» поблизу Єрихону (див. Лк. 18:35). Почувши, що до міста наближається «Ісус Назарянин», він став «кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» (в. 38). І жодні вмовляння і погрози оточення не змусили його замовкнути, навпаки, «він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!» (в. 39). Завдяки своїй вірі і наполегливості сліпець отримав від Спасителя зцілення.

«Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам» (Мт. 7:7), – радить усім Христос. Проте Він не стверджує, що ми відразу отримаємо, знайдемо, здобудемо все необхідне. Для цього часто доводиться долати власні сумніви, нерішучість та скептицизм оточення, але «вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви» (1Кор. 10:13). Але цього не станеться, якщо ми особисто в це не будемо вірити.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЦіна слідування


Ваш коментар: