А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого.
Переслідування Церкви зазвичай лише зміцнювали її. Впливали на це два чинники: очищення і розпорошення.
Коли бути християнином було небезпечно, а часом навіть загрожувало втратою свободи чи життя, то Церква автоматично позбувалася кар’єристів, людей з неглибокою мотивацією чи нездоровими амбіціями. У Церкві в такий період можна було втратити все, а здобути лише те, що є ядром християнства, – особу Ісуса Христа.
Своєю чергою розпорошення було двигуном проповідування Євангелія в цілому світі. Перш ніж Церква спромоглася на якісь усвідомлені євангелізаційні зусилля, євангелізація розвивалася стихійно. Адже Євангеліє проповідували ті, хто втікав у різні місця, побоюючись переслідувань.
Важко бажати собі переслідувань, адже йдеться про те, «щоб могли ми провадити тихе й мирне життя» (1Тим. 2:2). А втім, трохи маленьких переслідувань пішло б нам усім на користь.
