До роботи (Мт. 9:36 – 10:8)

Йдіть… до овечок загинулих

Звідусіль чути багато нарікань. Зрештою, нічого дивного, адже ми любимо нарікати. І те нам не подобається, і те також. З легкістю критикуємо й легко знаходимо винних у тій чи іншій ситуації.

Чимало речей може не подобатися нам і в Церкві. Це неорана нива для критиканів і прокурорів. Я не тверджу, що вся ця критика безпідставна. Навпаки, перефразувавши слова поета, можна сказати, що «в Церкві є рахунки кривд». Та справа, однак, у тому, щоб ми не поводилися, як глядачі й критики, які розглядають проблеми з певної відстані.

Церква – це наш дім, це всі ми, це наша справа. І саме ми відповідальні за неї. Коли з цією Церквою відбувається щось погане, то це також і наша вина, навіть якщо ми безпосередньо за це не відповідаємо.

Ця вина може полягати в тому, що ми замало молимося за Церкву, недостатньо постимо за Церкву й надто мало любимо цю Церкву. У Євангелії Ісус посилає робітників на Свої жнива. Ми повинні зрозуміти, що ці робітники – це також і ми.

Попередній запис

Задум щодо твого життя (Мт. 9:35 – 10:1,5-8)

І обходив Ісус всі міста та оселі… Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку. Я не оздоровив ... Читати далі

Наступний запис

Усі (майже) дороги ведуть до Ісуса (Мт. 10:1-7)

Юда Іскаріотський, що й видав Його. Дванадцять апостолів – різні люди, різні долі, різні вдачі. Був серед них запальний і ... Читати далі