СВІТСЬКИЙ МУДРЕЦЬ

Продовжуючи на самоті свій шлях, Християнин помітив вдалині людину, яка йшла йому назустріч. Незабаром вони зустрілися.

Звали цього дуже “розумного” пана Світський Мудрець. Він жив у великому місті Світська Політика, недалеко від міста Погибель. Світський Мудрець негайно впізнав у цій втомленій людині Християнина.

Цей пан начувся про Християнина, раптова втеча якого наробила багато галасу в місті та його околицях.

– Гей, юначе, куди це ти прямуєш з такою важкою ношею?

– Я і справді тягну неабияку ношу. Куди? До тих Вузьких воріт, що далеко від нас. Мені сказали, що там вкажуть, як позбутися цього тягаря.

– У тебе є сім’я, друзі?

– Так. Але я такий стомлений моїм тягарем, що не можу бути з ними спокійним і щасливим. Мені іноді навіть здається, що я самотній.

– Хочеш, я дам тобі корисну пораду?

– Якщо порада твоя корисна, буду дуже радий. Мені якраз потрібна добра порада.

– Я б порадив тобі якнайшвидше своїми власними силами позбутися цього тягаря. Ти ніколи не будеш спокійний душею і не зможеш насолоджуватися благодаттю, що дарується тобі Господом Богом, доки цей тягар гнітить тебе.

– Це я знаю, – відповів Християнин, – і шукаю, як би його позбутися. Але сам цього зробити не можу, і немає жодної людини в усій околиці, яка б мені в цьому допомогла. От чому я прямую до Вузьких воріт. Я плекаю надію, що там нарешті позбудуся цієї непомірної ноші.

– Хто тобі підказав цей шлях?

– Людина, як мені пам’ятається, на ім’я Євангелист. Він мені здався дуже поважною особою.

– Будь він проклятий за свою пораду! – Обурився Світський Мудрець. – Немає більш небезпечного і більш важкого шляху на світі, ніж той, який він тобі вказав, і в цьому ти дуже скоро переконаєшся, якщо не звернеш з цієї дороги. З тобою, як бачу, вже щось трапилося. На твоєму одязі бруд драговини Смутку. Але ця драговина – тільки початок труднощів, які чекають на тих, хто вирішив йти цим шляхом. Послухай мене, адже я набагато старший за тебе. Якщо підеш і далі тією ж дорогою, ти, поза сумнівом, зіткнешся з втомою, голодом, усілякими труднощами і небезпеками, левами, драконами, непроглядною пітьмою – і навіть, із самою смертю. Це істинна правда, повір мені. Я зустрічався з багатьма нещасними, які намагалися пройти цей важкий шлях. Але навіщо людині гинути лише через те, що вона повірила безумним розмовам невідомого?

– Усе це так, – сказав Християнин, – але зізнаюся, що це тяжкий тягар на моїй спині набагато жахливіший за все те, що ти зараз згадав. Більше того, мене абсолютно не лякають усі ці випробовування і труднощі, які можуть зустрітися на шляху, аби лише мені позбутися цієї важкої ноші.

– Поясни мені, будь ласка, звідки в тебе це неймовірно важкий тягар?

– З цієї книги, що тримаю в руках.

– Я так і думав! З тобою сталося те, що трапляється з багатьма невпевненими людьми, які беруться за вирішення питань, що стоять вище за їх розуміння. А оскільки вони не в змозі знайти відповіді на ці питання, то через це вони приходять у відчай. У стані такого душевного розладу вони стають здатними на необдумані дії, як правило, самі не знаючи, чого хочуть.

– Але я-то знаю, чого шукаю; я хочу позбутися цієї важкої ноші!

– Але навіщо ж ти для своєї мети вибрав саме цей шлях, який повний небезпек? Я готовий показати тобі інший шлях, якщо ти уважно мене вислухаєш. На цьому шляху тобі не загрожуватимуть ті небезпеки, які очікують тебе на кожному кроці цієї дороги. Порада моя дуже проста, допомога поруч. Більше того, замість горя і прикростей ти набудеш спокою і миру в душі і багато-багато друзів.

– Прошу тебе, друже, відкрий мені цю таємницю, – попросив Християнин Світського Мудреця.

– У селі неподалік звідси, з красивою назвою Благі Звичаї, живе один пан на ім’я Законність, людина дуже шанована, з великим життєвим досвідом, дуже суворих правил і незаплямованої репутації. Він знаходить вихід із найбільш заплутаних ситуацій. Можу тебе переконати, що він допоміг вже багатьом людям, які потрапляли в безвихідь. Крім того, у нього є особливий дар – він може зціляти людей, психіка яких постраждала під тяжкістю тягаря, дуже схожого на твій. Саме до нього я раджу відправитися негайно, і він допоможе тобі. Будинок його знаходиться звідси на відстані півтора кілометра. Якщо ти його не застанеш удома, то познайомишся із сином, дуже милою молодою людиною на ім’я Догідливість, який може так само тобі допомогти, як і його батько. Там, смію тебе запевнити, ти скоро позбудешся свого тягаря. Якщо ти рішуче не бажаєш повернутися у своє рідне місто, чого я тобі теж не раджу, то тобі потрібно буде оселитися в цьому селі, купити зручний і недорогий будиночок. Там їх тепер багато порожніх. І продукти тут теж дешеві, до того ж відмінної якості. Твоє щастя помножать хороші чесні сусіди, сам же ти користуватимешся загальною повагою і пошаною.

Християнин абсолютно розгубився. Недовго подумавши, він вирішив: якщо цей пан каже правду, то краще, звичайно, прислухатися до поради Світського Мудреця і обрати цей шлях.

– Де ж той шлях, який веде до цієї поважної людини?

– Чи бачиш ти там вдалині ту високу гору?

– Так, добре бачу.

– Тобі потрібно обійти цю гору, і перший будинок, який ти побачиш, буде якраз тим будинком, в якому живе Законність.

…Християнин звернув зі свого шляху і повернув у вказаному йому напрямі, щоб отримати там обіцяну допомогу. Але коли він підійшов до підніжжя гори, вона здалася йому дуже високою і крутою. Крім того, над дорогою нависали такі прямовисні скелі, що він не наважувався продовжити свій шлях із страху, що уламок скелі може зірватися і розчавити його. Довго стояв він так. Тягар же його став набагато важчим, ніж тоді, коли він йшов попереднім шляхом. З гори з тріском вилітали язики полум’я, і Християнин став побоюватися, як би йому тут не згоріти. Піт краплями виступив на його обличчі, жах обійняв його. Він пошкодував, що послухався поради Світського Мудреця.

І раптом Християнин побачив першого свого знайомого – Євангелиста, який наближався до нього. Побачивши його Християнин почервонів до коріння волосся, так йому було соромно. Євангелист підходив все ближче, а підійшовши до нього впритул, суворо подивився на нього і спитав:

– Що ти тут робиш, Християнине? – Але той, похнюпившись, мовчав.

– Чи ти той самий чоловік, – продовжував Євангелист, – якого я колись зустрів поза стінами міста Погибель, який так плакав і страждав?

– На жаль, дорогий наставнику, так  це я.

– Хіба я тобі не вказав на шлях, що веде до Вузьких воріт?

– Так, вказали і пояснили.

– Яким же чином ти так скоро звернув з вказаного мною шляху? Адже тепер ти далеко від тієї дороги, якою йшов.

– Коли після довгого борсання я нарешті вибрався з драговини Смутку, то зустрів людину, яка запевняла мене, що в селі тут поблизу я знайду одного пана, який позбавить мене від цього тягаря.

– Як він виглядав? – запитав Євангелист Християнина.

– Він мені здався дуже освіченим і поважним, багато говорив зі мною і, нарешті, переконав мене прислухатися до його поради. Таким чином, я опинився тут. Коли ж я побачив цю гору з її обривистими скелями, що нависають над дорогою, я злякався, що одна із скель може впасти і розчавити мене.

– Що тобі казав цей пан?

– Він запитував, куди я йду і навіщо.

– А ще що?

– Запитав, чи є в мене сім’я, друзі. Я відповів, що є, але додав, що не радий їхньому оточенню з тієї самої пори, як звалив на свої плечі цей тягар.

– Що ж він тобі на це відповів?

– Він порадив мені якнайскоріше самому позбавитися від цього тягаря. Я йому відповів, що це якраз саме те, що хочу зробити, і тому мій шлях лежить до Вузьких воріт. Там я дізнаюся, як же мені все-таки добратися до бажаного місця, де можна буде скинути його. Він охоче погодився допомогти мені і вказав найкоротший і безпечний шлях, який мав привести мене до однієї людини, яка нібито здатна звільняти людей від подібних тягарів. Я йому повірив і вирішив спробувати щастя. Проте, побачивши ці жахливі скелі, я в розгубленості зупинився. І, тепер, не знаю, що мені робити далі.

– Почекай хвилинку і послухай слова Господні, які я тобі зараз зачитаю.

Із страхом і трепетом слухав Християнин слова зі Святого Письма: “Глядіть‚ отже‚ не зречіться того‚ хто промовляє‚ бо не уникли кари вони‚ що зреклися того‚ хто пророкував на землі, тим більше не уникнемо ми, якщо відвернемось від Того, Хто говорить з небес” (Євр. 12:25). Ще Він сказав: “Праведний вірою живий буде; а коли хто вагається, не благоволить до того душа Моя” (Євр. 10:38).

– А ти, – продовжував Євангелист, звертаючись до Християнина, – ти людина, яка прагне своєї загибелі. Ти почав з того, що відкинув слова Всевишнього, ти шлях свій спрямував зі шляху світла до брехні та гордості, і ледь не дійшов до своєї вічної загибелі.

При цих словах Християнин, як підкошений, повалився до ніг Євангелиста, вигукуючи:

– Горе мені, я загинув!

Але Євангелист узяв його за праву руку, допоміг йому підвестися на ноги і підбадьорив його, сказавши, що “всякий гріх і хула простяться людям” (Мф. 12:31), тільки “не будь невірним, але вірним” (Ін. 20:27). Після цих слів Християнин зітхнув вільніше.

– Тепер вислухай мене з ще більшою уважністю, – продовжував Євангелист. – Я тобі поясню, що збентежило тебе і хто ця людина, до якої ти йдеш. Людина, яка зустрілася тобі, – Світський Мудрець, і слід визнати, що він по праву носить це ім’я. Чому Світський? Бо він проповідує лише істини світу цього і неухильно слідує ним. Своїм світськім вченням він надає перевагу перед усіма іншими з тієї простої причини, що послідовники цих вчень не бояться бути гнаними за хрест Христовий. Він міркує по-світському, а не духовно, і тому прагне представити слова Божі неправдиво. Що стосується поради цього пана, то в ній є три моменти, які ти маєш з усією рішучістю відкинути:

По-перше, зійшовши з правильного шляху, ти з власної волі відкинув Боже вчення заради повчань Світського Мудреця. Господь каже: “Входьте вузькими воротами (на які я тобі вказував) бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх” (Мф. 7:13,14).

По-друге, ти не повинен забувати, що Хрест Христовий і ганьба Христова мають бути “більшим … багатством, ніж єгипетські скарби” (Євр. 11:26). До того ж Цар слави сказав тобі: “Коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником” (Лк. 14:26).

По-третє, ти маєш зненавидіти всякий інший шлях, окрім біблійного, бо всякий інший шлях веде до вічної погибелі. Вдумайся, до якої людини він тебе послав. Той, хто, за словами Світського Мудреця, мав позбавити тебе від тягаря, – Законність, син рабині, що втілює “гору Сінай”, яка загрожувала зачавити тебе. Якщо ж “мати в рабстві зі своїми дітьми”, то яким чином вони можуть тебе спасти? Законність не може звільнити тебе від твого тягаря. Ще ніхто не міг через неї стати вільним. “Тому що ділами закону не виправдається перед Ним ніяка плоть” (Рим. 3:20). З усього цього ти повинен зрозуміти, що Світський Мудрець суперечить Біблії, Законність – брехун, а його син – Догідливість, незважаючи на всі свої вишукані манери і привітність, ніхто інший як лицемір. Словом, єдина мета, яку переслідують ці люди, – збити тебе з того шляху, який веде до Вузьких воріт, і тим самим погубити.

Після цього Євангелист голосно звернувся до неба, щоб призвати його у свідки і підтвердити сказані ним слова. Раптом з гори, під якою стояв бідний, нещасний Християнин, вирвалися величезні язики полум’я, і громоподібний голос прогримів над його головою: “Всі ті, що утверджуються на ділах закону, перебувають під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не виконує постійно всього, що написано в книзі закону” (Гал. 3:10).

Переляканий на смерть Християнин проклинав хвилину зустрічі з Світським Мудрецем і гірко плакав. Йому було соромно, що цей Мудрець, який проповідує лише світські істини, мав таку силу волі і таку владу над ним, що зумів умовити його зійти з правильного шляху. Він довго не наважувався підняти очі на Євангелиста. Нарешті він звернувся до нього:

– Скажіть, чи є для мене ще надія? Я щиро розкаююся у своїй помилці. Чи можна мені знову йти до Вузьких воріт? Невже я відкинутий тепер навіки?

– Гріх твій великий, – відповів Євангелист. – По-перше, ти залишив той шлях, який веде до Вузьких воріт; по-друге, ти ступив на заборонений шлях. Проте Той, Хто Відчиняє двері прийме тебе, бо Він любить цей світ. Але остерігайся ще раз зійти зі шляху, щоб “не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його” (Пс. 2:12).

Християнинові стало легше на душі, і він вирішив негайно відправитися до Вузьких воріт.

Євангелист посміхнувся, поцілував його і благословив на дорогу:

– З Богом! Щасливої дороги!

Попередній запис

ДРАГОВИНА СМУТКУ

І от бачу, що Впертий повернув додому, а Змовник з Християнином удвох продовжили шлях, розмовляючи між собою: - Ну, сусіде, ... Читати далі

Наступний запис

ВУЗЬКІ ВОРОТА

Християнин швидко крокував, не звертаючи уваги на зустрічних. Лише дійшовши до того місця, де він звернув з дороги за порадою ... Читати далі