«Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» (Вих. 20:3), – так звучить друга Заповідь Господня. Заповідь, яку так чи інакше кожен з нас у житті порушував багатократно, втім, як і решту дев’ять. От тільки порушення цієї заповіді, на відміну від інших, може набувати таких форм, що майже неможливо розгледіти власно її порушення. Як таке може бути? Усе дуже просто, адже люди примудряються зробити собі ідола, тобто вигаданого бога з… от тільки вдумайтесь: з поклоніння істинному Богові.
Тобто коли поклоніння Богові, дотримання безлічі релігійних приписів затуляє від людей самого Бога. На кшталт старшого синагоги, який обурився тим фактом, що Господь Ісус Христос уздоровив жінку, «що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись» (Лк. 13:11). Тільки послухайте, що він каже на явне чудо здійснене Спасителем: «Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього» (в. 14). Тобто начальник синагоги закидає втіленому Богові порушення заповіді Божої! Як вам таке!
Звісно, самий час обуритися такому закидові, якби особисто ми самі були б чимось за цього начальника кращими… Адже в кожному з нас живе безліч стереотипів, сталих звичок, які буквально стали нашою другою натурою, і яких через це ми просто не помічаємо. Як не помічав згаданий начальник синагоги, для якого дотримання суботи, між іншим, не забуваємо про це – Заповіді Божої (див. Вих. 20:9,10), переважило іншу Божу Заповідь: любові до ближнього. Що ж з цим робити, яка Заповідь пріоритетніша?
На це запитання дає відповідь Святе Письмо: «Коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!» (1Кор. 13:2,3). Отже, у Божих очах любов має найбільший пріоритет, і це не дивно, адже сам «Бог є любов» (1Ін. 4:8). Інші ж заповіді допомагають виявити цю любов на практиці, так що з цього боку немає жодних суперечностей.
Якщо ж колись і виникнуть питання стосовно реалізації любові до ближнього, то варто у вирішенні цього питання цілком покластися на Бога: «А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана» (Як. 1:5). Це те, до чого люди вкрай рідко вдаються, коли поклоніння істинному Богові підміняють усілякими вигаданими богами, навіть будучи впевненими, що служать справжньому Богові.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Божий пріоритет
Ваш коментар: