Світланка й Люда після Дня народження Ганнусі повернулися додому дуже жваві. Вони розповіли мамі про те, як випустили в небо кульку, і про те, що дали їй завдання полетіти до Ізраїлю часів Ісуса. Дівчатка були щасливі, що це було їхнє спільне бажання. Мама уважно вислухала їхню розповідь і побажала обом на добраніч. Всі розійшлися спати по своїх кімнатах.
До речі, у цій родині вже давно живе кошеня Тишко. Всі його дуже люблять, але кошеня, на жаль, сліпе! Його носили до ветеринара, але той сказав, що Тишко таким народився й ніяка операція йому не допоможе. Світланка завжди на ніч бере Тишка до себе в ліжко. Вона його дуже любить і хоче зайвий раз приголубити маля. Тишко це відчуває й, зрозуміло, завжди озивається на вияв її любові своїм мелодійним муркотінням. Ось і сьогодні Світланка взяла Тишка з собою в ліжко. Вона думала про кульку Чупринку: чи зможе та долетіти до Ізраїлю? І як потрапить у часи Ісуса? Тишко пригорнувся до Світланки й тихенько муркотів свою пісеньку. Світланці стало тепло та затишно, і вона заснула. Раптом Світланка почула, що зверху хтось співає: «Я – кулька Чупринка, по небу я лечу. І всім, кого зустріну, про Ісуса розкажу!» Дівчинка вирішила подивитися, хто ж це так гарно співає. Світланка взяла Тишка на руки й вийшла з будинку. Кулька продовжувала наспівувати свою пісеньку. Світланка здивувалася, коли побачила Чупринку.
– Привіт, Світланко! – сказала Чупринка. – Чому ти так здивувалася? Ви ж самі мене випустили в небо й побажали, щоб я полетіла до Ізраїлю часів Ісуса!
– Ти маєш рацію! Тільки я не знала, що кульки можуть розмовляти! – відповіла Світланка.
– Я б не змогла розмовляти, якби ви не намалювали мені очки, ротик, носик, брови; тепер я не тільки можу розмовляти, але й співати! Ти чула мою пісеньку?
І кулька знову почала свою дивовижну пісеньку:
– Я – кулька Чупринка, по небу я лечу. І всім, кого зустріну, про Ісуса розкажу!
– Дуже гарна пісенька! – повеселішала Світланка. – Мені сподобалося, як ти співаєш: «І всім, кого зустріну, про Ісуса розкажу!» А що ти мені можеш розповісти про Ісуса?
Кулька відповіла:
– Я літала над Ізраїлем і бачила багато чудес, які створив Ісус. Звісно, я про них тобі розповім! Одного разу Ісус ішов зі Своїми учнями повз одне місто. Край дороги сидів чоловік, сліпий від народження. Ісус зглянувся над ним і сказав Своїм учням: «Поки я у світі, Я – СВІТЛО для світу!» Потім Він плюнув на землю й зробив місиво. Цим місивом Він помастив очі сліпонародженому, після чого наказав йому піти і вмитися в купальні Сілоам. Сліпий так і зробив. Світланко, ти знаєш, яке чудо сталося? Сліпий повернувся звідтіля зрячим!!! Усі, хто це бачили, дивувалися і раділи! Отак, Світланко, Ісус любить людей! Він їм завжди допомагає!
– Спасибі, Чупринко, за твою розповідь! – сказала Світланка.
Вони попрощалися, і Чупринка полетіла далі, назустріч новим чудесам Ісуса!
Світланка прокинулася рано-вранці. Тишко спав поруч під ковдрою. Світланка вирішила помолитися за свого Тишка й попросити Ісуса, щоб Він зцілив її улюблене кошенятко, адже воно теж від народження сліпе.
Вона вірила, що Ісус може й тваринок зціляти!
