Йосиф – один з тих героїв Писання, про яких можна сказати “чисті серцем”. Більшість з них мали свої плюси і мінуси, і рано чи пізно їх гріховна природа виявляла себе, і ми бачимо їх недоліки так само явно, як і достоїнства. У зв’язку з цим Йосиф здасться нам приємним виключенням. Можливо, Йосиф – один з найбільш чистих людей у Писанні.
Саме народження Йосифа, мабуть, стало тим поштовхом, який спонукав Якова порвати стосунки зі своїм дядьком Лаваном і стати самостійною людиною. Йосиф був первістком від Рахилі – найулюбленішої з дружин Якова. Щойно Рахиль народила, Яків став замислюватися про те, як звільнитися від утисків дядька.
Отже, він йде до дядька Лавана і вимагає все, що йому належить, таким чином розриваючи стосунки зі своїм тираном. Оскільки Йосиф був первородним від Рахилі, Яків відверто по-особливому до нього ставиться. Йосиф був улюбленим сином Якова. І, звичайно, це змусило братів Йосифа зненавидіти його. Вони змовилися убити його, але потім, подумавши, вирішили продати його работоргівцям, що прямували з караваном в Єгипет.
Силою обставин, йому непідвладних, Йосиф опинився в Єгипті. Спочатку як раб, потім як в’язень. Але завдяки цим дивним, Богом зумовленим подіям, Йосиф незабаром став володарювати над усім Єгиптом, поступаючись у владі лише самому фараонові. Життя Йосифове в Єгипті було дійсно надзвичайним. І він взагалі не сумнівався, що це Бог з певною метою помістив його в Єгипет. Бог, звичайно, знав заздалегідь про голод, що наближався і був здатен стерти з лиця землі той обраний народ, через якого Він збирався принести нам спасіння. З цієї причини ми можемо назвати історію з Йосифом оповіданням про провидіння Господнє.
14 розділів Писання оповідають нам про цю надзвичайну історію. Але чому Біблія приділяє стільки місця розповіді про якусь людину? Напевно, тому, що тут, у цій історії, знаходиться надзвичайно важливе послання до тих, хто читає Слово Боже. І суть цього послання прекрасно висловлена в одному вірші Нового Завіту. У Посланні апостола Павла до Римлян сказано: “До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра” (Рим. 8:28).
Упродовж багатьох віків цей вірш служив і продовжує служити втіхою і благословенням для Божого народу. Саме цю думку Бог хоче донести до нас через історію життя Йосифа.
Інший важливий момент, який ми бачимо в цьому посланні, можна виразити єдиним словом – благодать. “Благодать” означає милість і благословення від Бога, на які ми не можемо ні заслужити, ні досягти якимсь іншим шляхом. Благодать дається нам як дар.
В історії з батьком Йосифа, Яковом, ми дізнаємося, як Яків врешті-решт усвідомив причину благословень, які Бог посилав йому. Яків зрозумів, що всі благословення, духовні і фізичні, які він отримував, були не чим іншим, як результатом Божої благодаті. Адже довгий час Яків вважав, що він набував усі ці благословення завдяки своєму розуму і своїй хитрості.
Найбільший приклад тому ми знаходимо в місці Писання, де Лаван погоджується віддати Якову частину овець із стада на сплату за його багаторічну працю. Отже, вони домовилися між собою, що всі вівці з цятками і в плямах належатимуть Якову. А інші – Лавану. Цього ж дня Яків зібрав свіжих лозин і, зробивши на них нарізки, поклав у тому місці, де худоба зачинала. Навряд чи Яків закінчував сільськогосподарський інститут, і напевно він не ходив на курси з проведення спаровування тварин. Можливо, він просто повірив, що його задум допоможе справі. Такою вже людиною був цей Яків. Він вважав, ніби його хитрість допомагає набувати благословення. Але в результаті Бог розплющує йому очі і каже: “Яків, адже все це – дія Моєї благодаті”. І після цього ми почуємо, як Яків при зустрічі з Ісавом скаже: “Бог прихильно вчинив зі мною, тому що я з посохом моїм перейшов цей Йордан, а тепер у мене два стани. Бог вчинив зі мною по благодаті” (Бут 32:10). Суть поняття “благодать” у випадку з Яковом полягає в тому, що не хитрістю він набув благословення, але Бог прихильно вчинив з ним.
Історія життя Йосифа ілюструє ту ж істину, але трохи по-іншому. Йосиф перебуває в дуже скрутних обставинах. Його продають у рабство. Потім саджають у темницю. І знову-таки, він проходить через усі ці труднощі не тому, що він заслужив на них, але щоб Бог прославився через його життя. По благодаті Своїй Бог благословив Якова, і по благодаті ж Бог призвав Йосифа прожити таке життя. Бог спеціально помістив його в такі умови, готуючи і наставляючи через випробування, щоб свого часу зробити його людиною, яка здатна врятувати єврейський народ від голодної смерті. Наприкінці оповідання стає очевидним, що все життя Йосифове було підготовкою до цього великого служіння. Які ж практичні уроки ми можемо отримати з історії Йосифа?
Розглядаючи стосунки Йосифа з батьком і братами, ми бачимо, що ці стосунки далеко не ідеальні. Усі ми знаємо, що погано ділити своїх дітей на любимих і нелюбимих. А оскільки Яків робить Йосифа своїм улюбленцем, то як батько він явно несправедливий стосовно Йосифових братів. Та і до самого Йосифа теж, бо причиною ненависті до нього братів і всіх наступних труднощів у житті є його особливе становище в сім’ї.
Урок, який ми можемо отримати для себе з цієї історії, полягає от у чому. Ні в кого з нас немає досконалих батьків. І, з’являючись на світ, ми не маємо можливості вибирати їх, так само, як не вибираємо братів і сестер. Але ми піддаємося вражаюче сильному впливу з боку тих, і других. Скільки невдач, болі і горя було в нашому житті через помилки найближчих нам людей. І в історії життя Йосифа Бог хоче, щоб ми зрозуміли наступне: хоча наші батьки і недосконалі і, можливо, допускали помилки унаслідок байдужості чи навіть злості, у будь-якому випадку нам треба помолитися тією молитвою, якою молився Ісус на хресті: “Отче, прости їм, бо не відають, що чинять” (Лк. 23:34). Навіть тоді, коли ваші близькі причетні до безлічі ваших невдач.
Йосиф своїм життям каже нам: Бог стоїть за всіма подіями нашого життя. Йому підвладне все, включаючи ваших батьків, братів і сестер. Богові підвладні всі сили. Йому підвладні і обставини нашого життя. І якщо ми діятимемо в цих обставинах з Божою допомогою, то Господь використовує ці обставини, щоб підготувати нас до того служіння, яке Він хоче покласти на нас. Чи траплялося вам одного дня, діставши таку можливість нести служіння, відчувати, що Бог готував вас до нього з моменту вашого народження? Багато людей переживають це почуття.
Іноді на нас звалюються такі нещастя, що ми дивуємося: “Чому я? Чому в мене такі труднощі?” Але Писання каже через Йосифа: Бог управляє всім. І коли Бог дарував нам благодать діяти в цих обставинах під Його водійством, ми виявляємо, що саме ці події і ці люди є рушійними силами, які Бог використовує для нашого духовного формування. Це ті інструменти, якими Бог користується, щоб одного дня покликати нас на служіння згідно з Його божественним задумом.
А зараз повернемося до тексту Писання. Буття, розділ 50. Йосиф і його брати знову разом. Батько їх помер, і брати бояться помсти Йосифової. Тут збережена відповідь Йосифа братам: “І сказав Йосиф: не бійтеся, тому що я боюся Бога; ось, ви замишляли проти мене зло; але Бог перетворив це на добро, щоб зробити те, що тепер є: зберегти життя великій кількості людей; отже, не бійтеся: я буду годувати вас і дітей ваших. І заспокоїв їх і говорив по серцю їх” (Бут. 50:19-21).
От відповідь Йосифова. Бог обернув зло в добро. Яка дивна істина! Діти люблять ставити питання: “Що робить Бог цілий день?” Є багато відповідей на це питання. Одна з них: “Бог цілий день любить”. Але краще відповісти так: “Бог цілий день займається тим, що перетворює зло в добро”.
От як Йосиф каже своїм братам у 45-му розділі книги Буття: “Але тепер не засмучуйтеся і не шкодуйте про те, що ви продали мене сюди, тому що Бог послав мене перед вами для збереження вашого життя; тому що тепер два роки голоду на землі: залишається ще п’ять років, в які ні орати, ні жати не будуть; Бог послав мене перед вами, щоб залишити вас на землі і зберегти ваше життя великим визволенням. Отже, не ви послали мене сюди, але Бог, Який і поставив мене батьком фараонові і господарем в усьому домі його і владикою по всій землі Єгипетській. Йдіть швидше до батька мого і скажіть йому:… Бог поставив мене господарем над усім Єгиптом; прийди до мене, не барися; ти будеш жити в землі Гесем; і будеш біля мене…” (Бут. 45:5-10).
Очевидна повна переконаність Йосифа в тому, що Бог управляє усіма подіями в його житті, і тому він каже братам: “Не ви послали мене в Єгипет. Ви думали, що ви це зробили. Ви думаєте, що спричинили мені зло. Але це не ви, а Бог послав мене в Єгипет”.
Автор: Ричард Вудвард
