Ви пам’ятаєте наше попереднє знайомство з найменшою пташкою, створеною Богом, – чудовою колібрі, що важить менше половини чайної ложечки цукру? А от тепер ми познайомимося з найбільшою Божою твариною, що важить майже 300 кілограмів… уже при народженні! Коли ж вона виростає, то може важити до 5,5 тонн! Це вже ніяк не схоже на маленьку колібрі, чи не правда?
Цією величезною твариною, звичайно ж, є слон! Але, незважаючи на те, що слон важить стільки тонн, і висота його сягає понад 3,5 метри, – тоді як малюсінька колібрі не важить майже нічого і має довжину усього в декілька сантиметрів, – Господь створив їх з однаковою ніжною турботою. Окрім цієї ніжної турботи Бога, ці дві живі істоти багато в чому дуже відрізняються одна від одної, і не тільки за вагою і зростом.
Скажімо, маленька колібрі, в її тонкій, обтічній прекрасній сукенці, ширяє з такою швидкістю, що ваше око ледь може встежити за нею. А слон у своїх широких, мішкуватих сірих «штанях», здається, набагато більшого розміру, ніж потрібно, іде собі, нікуди не поспішаючи…
І поки колібрі делікатно висмоктує свої декілька крапель солодкого нектару з квітки, щоб терміново отримати потрібну їй енергію, слон повільно поглинає майже чверть тонни корму і випиває двохсот літрову бочку води за день.
Коли ж ми розглянемо слона і колібрі разом, то побачимо, що Бог з однаковою ніжною турботою запланував і Свої найбільші, і найменші створіння. І також кожному з них Він дав особливу будову тіла, ніби спеціально створену відповідно до його своєрідних потреб. Наприклад, слона Він наділив незвичайним знаряддям, якого не має жодна інша тварина. Ви знаєте, яким? Звичайно ж, хоботом!
Хобот – це один із найкорисніших винаходів, задуманих і виконаних Самим Богом!
Хобот – це ніби «супер-ніс» з дуже тонким нюхом. Цей найтонший нюх попереджає слона про наближення ворога навіть тоді, коли той ще дуже далеко. Це дозволяє слону накивати п’ятами навіть при його неспішному методі пересування!
Інше, на що здатний цей дивний хобот, – це те, що він може служити слону довгою «рукою», яка має ніби «кисть» на своїм кінці, необхідну для підбирання і перенесення різних речей. Хобот слона може піднімати і переносити навіть важкі колоди. Тому в джунглях люди використовують їх для перенесення і навантаження колод та інших тягарів. До того ж слон – вірний і старанний працівник.
І, хоча його хобот може піднімати і носити колоди, він може піднімати і найменші предмети – такі, як земляні горішки! Ще одне, що слон може піднімати, крім колод і горішків, – це довгі ціпки. Що ж, по-вашому, робить він з довгим ціпком? Він чеше ним свою спину! І, оскільки в нього така величезна спина, дивуєшся, як дивно Господь допоміг слону й у цій потрібній справі.
Хоботом слон піднімає корм, ним він рве траву і зелень на гілках дерев, а потім направляє його вниз і суне цю зелень собі в рот. Ще він може всмоктувати хоботом воду і пускати її собі до рота, коли йому хочеться пити, чи бризкати її собі на спину – коли бажає прийняти душ.
Якщо слону доводиться ходити вночі, він уживає хобот як щуп.
Іноді він застосовує його як трубу. Він піднімає хобот високо в повітря і видає несамовиті звуки, які тільки можна уявити, роблячи це зазвичай для попередження родичів про наближення небезпеки чи просто – щоб привернути до себе увагу… А ось у слона-тата і слона-мами є ще одне застосування хобота: вони шмагають ним своїх неслухняних діточок! Бог подбав також і про дисципліну в родині слонів!
На додачу до хобота Бог спроектував для слона ще інші важливі і потрібні частини тіла. Він дав підошвам ніг слона «амортизатори» у вигляді величезних, м’яких, як губка, подушок. І який же це чудовий подарунок від Господа! Ви б теж хотіли мати такі, якби вам довелося цілий день носити декілька тонн своєї ваги… і до того ж – ще інші тягарі. Вам би теж було приємно носити на своїх ногах м’які капці – такі, якими нагородив Бог слона!
До всього цього, Бог дав слону ще одне чудове спорядження – це його величезні вуха! Ці вуха можуть сягати довжини майже 2 метрів і мати ширину в 1,5 метра. Це розмір ковдри для величезного ліжка! Але Бог не зробив ці вуха великими просто заради того, щоб слон краще чув, – хоча вони, незважаючи на їхній розмір, чудово справляються і з цим завданням, ловлячи звук на непомірно величезних відстанях. Бог створив ці вуха ще для однієї важливої мети. Він дав їх слону, щоб вони служили йому кондиціонерами! Дозвольте це пояснити…
Бачите, слони були створені для існування в жарких країнах, де, звичайно, сильно нагрівається не тільки поверхня їхнього тіла, але й нутрощі, включаючи кров. Тому Бог чуйно подбав і про цю незручну для слона обставину. Створені Богом для слона надвеликі вуха поцятковані масою дрібних кров’яних судин. Коли кров слона циркулює цими судинами, вона проходить дуже близько до поверхні вух, прямо під самою їхньою шкірою, яка на них набагато тонша, ніж на інших частинах тіла слона. Коли слон розмахує своїми вухами, кров у них прохолоджується від викликаного цим рухом вітерцю. Температура крові у вухах падає на 10 градусів і тече в такому охолодженому стані по всьому тілу, знижуючи й у ньому температуру!
Ну, хіба це не дивно? Слон отримав не тільки дуже корисний хобот і не тільки зручні тапочки, але ще й кондиціонер – як особливе пристосування від Господа, що робить слона п’ятитонним доказом біблійного вірша, в якому говориться: «ГОСПОДЬ ДОБРИЙ ДО ВСІХ, А ЙОГО МИЛОСЕРДЯ – НА ВСІ ЙОГО ТВОРИВА» (Пс. 145:9).
