Чи знаєте ви, яка пташка є найменшою у світі? Це – КОЛІБРІ.
І, якщо вам доводилося бачити її коли-небудь, ви могли переконатися в тому, що вона схожа на ювелірну прикрасу із крилами. Блискучі зелені і червоні пір’їнки цих пташок переливаються, немов камені-самоцвіти на ювелірних прикрасах!
До того ж і сама пташка розміром не більше ювелірної прикраси. Її довжина від кінчика дзьобика до кінчика хвостика – усього від 5 до 7 сантиметрів.
Однак, незважаючи на такий маленький розмір пташок, Господь Бог заклав в їхні крихітні тільця масу енергії! Наприклад, щоб дістатися теплих країв, колібрі можуть щоосені здійснювати перельоти через океан довжиною в 1000 кілометрів! Навесні вони повторюють цей переліт (звичайно, знову над водою і до того ж без зупинки), пролітаючи ту саму відстань. Бог уклав справді могутній «мотор» у пташку, яка важить не більше чверті чайної ложечки цукру.
У колібрі не тільки багато сили, вона ще й безстрашна! Незважаючи на те, що мала, вона не боїться великих, здатних напасти на неї птахів – наприклад, сокола.
Коли сокіл прямує на колібрі з великою швидкістю, уявляючи, що таке малюсіньке створіння легко впіймати собі на обід, його очікує несподіваний сюрприз! Справа в тому, що колібрі – дуже рухлива пташка, тому її нелегко спіймати. А коли вже їй доводиться оборонятися, то в неї для цього випадку є дещо. Використовуючи свій довгий дзьобик як меч, колібрі здатна сама нападати на значно більшого за неї птаха, штурхати його дзьобом і відлітати так швидко, що той не може її наздогнати. Колібрі дуже швидко літають, їхні крильця роблять 80 помахів не за хвилину, а за секунду! Колібрі махають ними так швидко, що й самих крилець не видно – вони перетворюються на дві прозорі димчасті хмаринки…
Отож, соколу нічого не залишається, як швидко розвернутися і тікати геть. Він вважав, що дуже легко впорається з такою маленькою пташкою, але скоро зрозумів, що зустрівся з мініатюрним реактивним літаком!
Певно, маючи крила, які роблять по 80 помахів за секунду, колібрі витрачає дуже багато енергії. Для підтримки такого рівня енергії колібрі потрібно їсти по 50-60 разів на день. Якби, наприклад, людина була такою ж активною, як колібрі, то їй довелося б з’їдати до 135 кілограмів їжі щодня для підтримки такого високого рівня енергії. До того ж аби бути таким активним, як цей малесенький птах, їй знадобилося б серце вагою в 16 кілограмів – щоб качати необхідну для цього кількість крові. Як бачите, серце колібрі дуже велике для її загального розміру. Таким великим воно повинно бути для того, щоб давати їй силу для стрімких польотів.
А чи знаєте ви, яка їжа дає так багато енергії? Що-небудь солоденьке, чи не так? Як, наприклад, цукор. Отож, саме таку їжу і приготував Бог для колібрі. Вона харчується в основному солодким нектаром квітів! Це і є та їжа, що дає найбільшу кількість енергії.
Господь дав колібрі ще і найкраще знаряддя видобутку нектару. Він наділив її тоненьким дзьобиком, який може проникати глибоко в чашечки квітів. Адже якби в неї був короткий дзьобик, пташка померла б з голоду.
Дивно і те, що Бог дав різним породам колібрі різні дзьобики. Для кожної пташки Він створив певну форму дзьоба, придатну для тих квітів, на яких вони будуть найчастіше збирати нектар. Наприклад, колібрі з прямим дзьобом харчується нектаром квітів із глибокими, рівними, у вигляді трубочок, чашечками, створеними саме для такого дзьоба. Але ті колібрі, в яких дзьобик вигнутий, харчуються нектаром квітів, в яких вигнуті в чашечках проходи до серединки.
Як дивно створив Господь кожен орган цієї найменшої пташки!
Бог забезпечив кожну колібрі довгим язичком, порожнім усередині, як трубочка. Ним вони можуть всмоктувати квітковий нектар так, як би ви пили напій зі склянки через соломинку. Цей язичок, коли ним не користуються, може згортатися в маленьку пружинку для акуратного, компактного збереження в тісному просторі крихітного ротика пташки.
Але й це ще не все, що Бог дав цій пташці. Для того щоб колібрі могла поповнювати енергію, їй треба харчуватися цукром, для видобутку котрого вона повинна ніби «зависати» над квіточками. Це їй необхідно робити досить довго, щоб устигнути висмоктати нектар з чашечки своїм трубчатим язичком. Саме для цього їй і потрібні особливі крильця, за допомогою яких вона може залишатися на одному місці під час усмоктування нектару з квітки.
Для цього Бог створив для Своєї найменшої пташки особливі крильця!
Ми знаємо, що в інших птахів у польоті крила рухаються вгору і вниз. Вони прикріплені до тіла птаха ніби на «завісах». У колібрі ж крильця рухаються не тільки вгору і вниз, як у звичайних птахів, але можуть обертатися і рухатися в будь-якому напрямку, тому що вони прикріплені до тільця птаха так званим «шарнірним з’єднанням». У результаті колібрі може літати не тільки вперед, як інші птахи, але також і назад, і в сторони, і прямо вгору, і прямо вниз, і навіть догори ногами! І ще вона може стояти на місці і ніби «паркуватися» в повітрі то над однією, то над іншою квіткою, висмоктуючи поживу з них.
Божий дизайн крилець колібрі справді чудовий, тому що вона не могла б забезпечити собі потрібну кількість цукру, маючи прості крила, як в інших птахів. Вона не могла б усмоктувати потрібний їй нектар, просто пролітаючи повз квіти! Ні, їй потрібна була здатність зависати в повітрі над квітами, немов гелікоптер, щоб устигнути добути з них нектар. І тому Бог створив такі ДИВОВИЖНІ КРИЛА для птаха з незвичайним раціоном.
Справді, все в дизайні колібрі чудово. Навіть її гніздо – це теж маленьке чудо. Розмір його не більший, ніж половинка горіхової шкаралупи. Дно вистелене шовковистими рослинними волокнами – наприклад, пушинками кульбаб. Уявіть – ці пушинки прикріплені до гнізда зібраною пташкою в садах павутиною. Нею вона скріплює легкий, як хмара, «будівельний матеріал» свого гніздечка!
Якою затишною колисочкою служить таке гніздо для двох крихітних, біленьких, як двійко перлинок, яєчок! О, як приємно, напевно, було Господеві створювати пташку колібрі! І як продуманість її дизайну свідчить про ніжну турботу навіть про найменше Його творіння!
У наступній розповіді ми розглянемо одну з Його найбільших тварин – можна навіть сказати, найбільшу тварину на землі. Як же вона відрізняється від маленької колібрі! І все-таки вони дуже схожі у відношенні ніжної турботи про них з боку Творця, однаково уважного до дизайну як найбільших створінь, так і найменшої пташки.
