Дорогі в Христі, нині багато людей цього світу поглинуті й захоплені культурою матеріальною, дочасною, ігноруючи поняття і старання про свою безсмертну душу, молитву, недільний чи святочний спочинок, слухання Служби Божої, прийняття Святих Тайн, життя вічне в Бозі і з Богом. Більшість людей світу дивиться тільки в землю, у працю, у гонитву за щоденним хлібом, задоволенням і хвилевими розкошами й уявним щастям. Але, попри все це, найбільшою проблемою кожної розумної людини було, є і буде проблема віри у вічно живого і діючого у світі Богочоловіка Ісуса Христа – Особу Втіленого Слова Божого. Без цього ні на ніщо не придадуться найбільші багатства, розкіш і вся матеріальна культура. Людське життя є жорстокою боротьбою, котра завжди буде поглинати всі наші зусилля.
Що ж нам думати про нашого Спасителя Ісуса Христа, найдосконалішого Учителя, про мету і засоби для правдивого людського життя?
Найбільше вдаряє нас факт, що загально в житті все забуваємо, але вже дві тисячі років про народженого Христа Ісуса у Віфлеємі людство пам’ятає і не може забути.
Це правда, що на світі жили великі генії, мислителі, володарі, поети. Вони лишали по собі видатні твори, їм робили величні тріумфи й пам’ятники, але з часом це все спопеліло, зруйнувалось і пішло в забуття.
Лише про одну Особу пам’ять робить виїмку в загальному правилі забуття – Богочоловіка Ісуса Христа.
Уже дві тисячі років минає, а Христа Спасителя людство не забуває. Як колись, так і сьогодні Його люблять найбільшою любов’ю, як ненавиділи, так і ненавидять невимовною ненавистю, – цього ніяк не можна було б зрозуміти, якщо б Він був лише людиною, а не Богом.
Як колись, так і нині є чимало тих, що Христа знають, люблять, слухають, наслідують і почитають. Про це наявно свідчить хоч би день Різдва Христового. Від того часу, як народився Христос, мільярди дітей народилося в славних володарів чи знатних світу цього. Хто ними цікавився чи цікавиться нині? Про них уже давно людство забуло. Єдину річницю народження, смерті та воскресіння Христового вшановує більшість людей нашого світу. Що це за Дитя? Цілком звичайне, як багато інших, але Воно є набагато іншим – це Втілене Слово Боже, Богочоловік, – Він живе і діє, утаєний у Пресвятій Євхаристії, в усіх закутинах нашого світу, про Його місце народження знає кожна християнська дитина шкільного віку. Згадка про Ісуса Христа, Його життя і діла запалює любов’ю мільйони людських сердець. Мільйони людських душ, які вірують в Ісуса, у Ньому черпають міць і під Його хрестом знаходять повне заспокоєння та силу переносити терпіння свого життя і ревність для сповнення своїх обов’язків.
Дорогі в Христі, незаперечним фактом історії християнства є те, що мільйони людей протягом двох тисяч років знають про Христа: Його народження, Його життя і діла, славлять і люблять Його за це як найліпшого свого Добродія і Друга. Це можемо зрозуміти лише тоді, коли приймаємо те, що Він є Богом, що Він живе і діє серед людей у нашому світі невидимо через Свою ласку і Святі Тайни та видимо – через Свою Церкву і священство.
Якщо б Христос був тільки людиною, то неможливо було б зрозуміти ту любов, яку дає Йому людство, як не можна зрозуміти тієї ненависті, з якою деякі люди ставляться до Нього стільки віків аж донині.
Вороги Христові від миті приходу Його на світ аж досі дуже радо хотіли б стерти Його ім’я з історії людства. Вони сильно боряться різними жорстокими і вишуканими способами проти Христа – Спасителя людства і Його Церкви. Це було б незрозумілим, якщо б Христос Богочоловік був лише людиною. Світ не осуджував давніх фараонів, кровожерних неронів і тиранів Леніна, Сталіна та Гітлера. Тільки осуджує і переслідує Ісуса Христа, що живе і діє у Своїй Церкві. Було б незрозуміло, якщо б Христос був тільки людиною, а не Богом, коли всі вороги Бога перемогти не можуть, бо Він – безсмертний Цар вічності. Каже св. Павло: «Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки» (1Тим. 1:17). Довгі століття підтверджуються слова апостола, що Ісус Христос є безсмертним Царем вічності. Він живе між нами не як мила й гарна згадка, як невичерпне джерело вічно оживляючої Божої сили.
Нам треба пам’ятати, що Христос, незважаючи на ненависть і злобу мільйонів людей, завжди залишається безсмертним Царем вічності. Повірмо, що скінченний, обмежений людський розум ніколи не збагне таємниці й сили Воплоченого Слова – Ісуса Богочоловіка і ніколи Його не переможе.
Тож, дорогі в Христі, хоч багато божків на світі, але для нас, християн, є лиш один Бог Отець, від Якого все і для якого ми, і один Господь Ісус Христос, через Якого все і ми через Нього, – навчає св. апостол Павло.
За прикладом великих людей, котрі брали участь у діях Церкви, впадьмо на коліна перед Христом Ісусом, дорогі в Христі, і кличмо: «Господи, я вірю, що Ти є Богом, Творцем Всесвіту. Твоя наука є незглибима, пам’ять про Тебе не спить на запорошених книжкових полицях, як про багатьох славних учених світу цього, але ця пам’ять живе в мільйонах душ. Образ і подоба Твоя не є вибита з брили земного каменю, як багатьох героїв землі, а живе в серцях мільярдів християн». Отче Святий, я вірю в Христа народженого, розп’ятого, похованого і воскреслого та вічно живого і діючого між нами на нашій землі. Господи, я вірю сильно, що Христос був не тільки Людиною, але Втіленим Словом Божим – Богочоловіком, Самим Богом і Спасителем людства. Христос живе і діє між нами, віруючими християнами, і повсякчас перебуває в утаєнні Пресвятої Євхаристії. Ось де наша сила, незламна віра, несхитна надія і гаряча дитинна любов. Ісусе, зміцни нашу віру, кріпи надію, запалюй нашу правдиву, гарячу любов. Так з Христом переможемо всіх ворогів і здобудемо вічне життя в Бозі й з Богом у Його Царстві Небеснім. Амінь.
