Якщо людей, добре ознайомлених з Біблією, попросити вказати основну причину негараздів сучасного суспільства, то без сумніву більшість вкаже на брак або повну відсутність страху Господнього в левової частки цього суспільства.
І в цьому не буде нічого нового чи екстраординарного, адже задовго до нинішніх часів Біблія вказувала на цей духовний недуг: «Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”. Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро» (Пс. 13:1). Ще в Книзі Буття, на самісінькому початку Біблії, сказано: «І побачив Господь, що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно» (Бут. 6:5). От тільки брак страху Господнього в різні часи набував різні форми.
Не оминуло це сумне явище і наш час: сьогодні брак страху Господнього набув форми або повного заперечення Божого існування, або ж відведення Богові ролі такого собі психотерапевта, якому людина виливає всі свої образи та гнів. При чому часто саме Його звинувачуючи в усьому тому, що з нею сталося. А це, погодьтеся, вже є новинкою нашого часу, таким собі «ноу-хау».
Проте люди не були б людьми, якщо б не пішли далі у своєму моральному занепаді, шукаючи чергове нове «дно». І, здається, вони це «дно» морального занепаду знайшли! Полягає воно в тому, що якщо Бог в «усьому винен», відповідно, Він «повинен усе це і розгрібати». І якщо не в цьому житті, так у житті майбутнього віку, хоча більшість наших сучасників до цього «другого життя» ставиться вкрай скептично, притримуючись стосовно нього різних, досить часто діаметрально протилежних поглядів. Проте спільне у всіх цих скептиків – одне: Бог їм сильно заборгував, і через те Він всьому людству вкрай зобов’язаний…
Так що не дивуйтеся, якщо в цьому світі не все так. У ньому давно все не так, коли люди висувають претензії до Бога, існування Якого, між іншим, завзято заперечують. А все через те, що Він не відповідає на ці претензії… Але все одно вони очікують від Нього, що Він вирішить всі їхні проблеми та негаразди і забере у Своє вічне Небесне Царство. А все через те, що людям так хочеться, а ще через те, що бог (чи Бог?) їм зобов’язаний. Про Божу благодать, про спасіння вірою таким персонам краще і не намагатися щось розказувати, адже вони добре «знають», що справжню Біблію підмінили ще в 3 (5, 10) столітті, а справжні манускрипти (слово то яке гарне!) знаходяться в Тибеті (або в індіанців Майя, або, у крайньому випадку, у підземеллях Ватикану).
«Сказав безумний у серці своїм: “Немає Бога”. Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинив би добро. Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога?» (Пс. 52:2,3), – зважаючи на те, що подібний пасаж повторюється в Біблії двічі, можна дійти висновку, що такий моральний занепад був цілком звичним явищем. Так що те божевілля, що нині відбувається навколо нас, не є чимось новим: «Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9).
Хоча, здається, були часи ще гірші за наші:
– Що ти тут, Іллє?
– Поревнував я за Господа Бога Саваофа, бо сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували жертовники Твої і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її.
І сказав йому Господь: …Я залишив між ізраїльтянами сім тисяч мужів; всіх цих коліна не схилялися перед Ваалом, і всіх цих уста не цілували його (1Царів 19:13-18).
Сподіваємось, що такого занепаду ми не застанемо.
Божих вам благословінь.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
До чого призводить брак страху Господнього?
Ваш коментар: