«Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм» (Мф. 7:12), – цими словами Господь Ісус Христос, як мовиться, раз і назавжди, вказав принцип, відповідно якого мають зводитися наші стосунки з оточенням, з ближніми. Втім, це була порада, а не суворий наказ. От чому цим принципом не так багато людей послуговується в житті, а деякі, що вважають себе християнами, навіть про нього гадки не мають…
Проте «не буває безсилим у Бога ніяке слово» (Лк. 1:37), через те кожен з нас буде судимий згідно з ним (зокрема щойно згаданим), і тоді явно марними виявляться виправдання, на кшталт: «Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі?» (Мф. 25:44) Марними, зважаючи на Христову відповідь: «Істинно кажу вам: не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили» (Мф. 25:45).
Але чому, попри таку недвозначність слів, здавалося, попри таку кількість вірних, ці суворі Христові попередження для більшості наших сучасників залишаються просто порожнім звуком? Принаймні, таке враження викликає ставлення цієї більшості до собі подобних, до оточення, до нас з вами?
Звичайно, можна заявити, що не кожен є вірним лише тому, що вважає себе таким, чи як питалася одна дитина: «Скільки віруючих серед віруючих?». І здавалося, на цих міркуваннях можна було поставити велику крапку, тим самим завершивши їх. Проте… цей висновок буде лише половиною істини, адже люди, для яких особистісні стосунки з Богом дійсно є не порожнім звуком, теж так чи інакше доволі часто ігнорують Божу пораду щодо ставлення до ближніх. Що можна сказати в цьому випадку? Що призводить до таких сумних наслідків?
Причин цього явища може бути багато, проте, як на нашу думку, серед них суттєвий відсоток займає ситуація, яку можна охарактеризувати наступними словами: «Непомірний або ж непосильний тиск обставин». Принаймні, багато-хто саме так намагається виправдати свою неналежну поведінку. При чому обставини можуть набувати вигляду найблагіших намірів. Приміром, первосвященик Каяфа послуговувався, як він вважав, саме такими, «найблагішими» намірами, пропонуючи Синедріону: «Краще нам, щоб один чоловік помер за людей, ніж щоб увесь народ загинув» (Ін. 11:50). Певно, не треба нагадувати, чим все закінчилося…
Проте з тої пори мало що змінилося. Принаймні, для багатьох людей, які коять найстрашніші, наймерзенніші речі, прикриваючись ідеалами добра, спільного блага, загальної справедливості та усілякими дійсно добрими речами. Точніше, ці речі могли бути такими, якби не істинні мотиви людей, які ними прикриваються. При чому не треба поринати у світову політику чи у сферу великого бізнесу, де наслідки, завдяки масштабу заходів, набувають ледь не світового значення. Подібну картину, коли люди коять усілякі гидоти, прикриваючись благими намірами, можна зустріти скрізь у житті. Не оминуло це лихо і родини, де, начебто, люди мають піклуватися один про одного…
Взагалі, про такі сумні речі можна говорити довго, от тільки користі від таких розмов буде не вельми багато, якби не запропонувати якийсь вихід з цієї ситуації. Проте від простих порад, на кшталт: «Варто лише перестати грішити, почати любити ближніх» і т. ін., користі насправді не так вже багато. Спробуйте скористатися цими порадами у власному житті, щоб переконатися, що попри дійсно добрі наміри у вас з того мало що путнього вийде: «Бажання добра є в мені, але щоб зробити таке, того не знаходжу. Добра, якого хочу, не роблю, а зло, якого не хочу, роблю» (Рим. 7:18,19).
Так вже склалося, що «непомірний або ж непосильний тиск обставин», яким ми прикривалися, з часом дійсно стає таким і ми вже не в змозі впоратися з ним власними силами. От чому тут необхідна Божа підтримка: «Для людей це неможливо, та не для Бога, бо все можливо Богові» (Мк. 10:27). Тому, щоб подолати цей тягар, – згубну гріховну звичку виправдовувати себе, – потрібне щире покаяння та молитовне звернення за допомогою до Бога, і з часом, деколи досить тривалим, вам вдасться позбутися цих гріховних тенет.
А для профілактики, яка, як відомо, є найкращим лікуванням, можна скористатися наступною біблійною порадою: «Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм». Але, сподіваємось, ви її і так добре знаєте.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
«Благі» наміри
Ваш коментар:
