У кожному суспільстві є вчинки, які усі члени цього суспільства визнають поганими, – наприклад, вбивство, злодійство, інцест, зґвалтування. За них суспільство карає. «Невірно було б сказати, що порочні вчинки шкідливі тому, що заборонені: навпаки, вони заборонені, бо шкідливі», – прагматично зауважив Бенджамін Франклін.
Останнім часом, особливо з 1960-х років, межі прийнятного поступово розсувалися, а гріх усе більш сприймався інакше, ніж раніше. Сексуальна революція часів моєї молодості зробила дошлюбний секс звичайним явищем і пропагувала цивільні шлюби. Апологетами ЛСД та інших галюциногенних наркотиків були не лише рок-музиканти, але і скажімо, Тімоті Лірі, викладач Гарвардського університету. Верховний Суд США зняв давню заборону на аборти. Порнографія вийшла з підпілля і перетворилася на індустрію, що приносить мільярди доларів прибутку.
На християн, що виступали проти цих тенденцій, часто дивилися як на любителів псувати людям задоволення. Я згадую моральну обстановку моєї юності: добрі християни не палили, не пили, не кололися, не розлучалися і не займалися сексом поза шлюбом. Але революція шестидесятих закрутила вихором і навколо церков. Суспільству тоді здавалося, що ось він – ковток свіжого повітря. Зміни, що відбувалися навколо, обіцяли свободу і волю. Багато хто з моїх друзів охоче поривав з «путами» релігійної субкультури.
Заднім числом видно: своя правда була і в цій субкультурі, яка, як мінімум, сприяла збереженню людьми здоров’я. Сексуальна революція ж принесла венеричні хвороби та ВІЛ/СНІД. Виникали медичні неблагополуччя в сім’ях: скажімо, чоловік, сексуально активний на стороні, ризикує підхопити інфекцію, і відповідно небезпека захворювання його дружини раком шийки матки збільшується в 11 разів. У наші дні навіть світські активісти і представники системи охорони здоров’я попереджають: секс без презервативів, паління, наркотики і зловживання алкоголем украй небезпечні для здоров’я.
Всупереч власним тілесним інстинктам, я повинен був визнати: спокусливі на вигляд речі виявилися руйнівними. А це означає, що я не в змозі самостійно вирішити, що для мене благо.
Хірург Пол Бренд, у співавторстві з яким я написав три книги, розповідав мені про одну медичну конференцію, що проходила у восьмидесятих роках. У ній брали участь представники різних відомств: Служби громадської охорони здоров’я, Центрів з контролю за захворюваннями, Національних інститутів здоров’я, Управління з контролю за продуктами і лікарськими препаратами. Вони збиралися раз на рік, щоб обговорити проблеми здоров’я американської нації.
На конференції лікареві Бренду кинулося в очі наступне. Основні медичні проблеми були пов’язані із способом життя: стрес сприяє кардіологічним хворобам і гіпертонії, токсини з довкілля підвищують ризик онкології, через безладні статеві зв’язки передаються венеричні хвороби і СНІД, паління викликає емфізему і рак легенів, неправильне харчування відгукується діабетом, ожирінням і розладами травлення, прийом алкоголю вагітною жінкою губить плід… А що говорити про злочини і автокатастрофи, викликані надмірним споживанням алкоголю!
Відтоді картина в цілому не змінилася. Як свідчать дослідження Центру Джіммі Картера в Атланті, дві третини смертей у віці до 65 років обумовлене тими ж причинами.
Багато років пропрацювавши в Індії, лікар Бренд відвідував аналогічні медичні конференції і там. Ось що він сказав мені: «В Індії десять головних проблем із здоров’ям породжуються інфекційними захворюваннями: малярією, поліомієлітом, дизентерією, туберкульозом, тифом, проказою. Якщо ви пообіцяєте індійським лікарям усунути ці захворювання, вони не повірять такому щастю. А що відбувається в нас? Ми перемогли більшу частину цих інфекцій, але замість них отримали нові проблеми, майже суцільно пов’язані з нездоровим образом життя».
Свого часу я брав інтерв’ю в Девида Ларсона – лікаря, який досліджував вплив релігії на здоров’я, причому не стільки негативний, скільки позитивний. Результат досліджень його уразив. Виявилось, що у віруючих людей набагато рідше трапляються інфаркти, атеросклероз і гіпертонія. У парафіян церков артеріальний тиск дійсно нижче, ніж у тих, хто в церкву не ходить. Вірні рідше зловживають алкоголем і набагато рідше використовують наркотики. Люди, які регулярно ходять у церкву, моляться і читають Біблію, рідше потрапляють у лікарні, швидше видужують після операцій, їх імунна система сильніша, і живуть вони довше.
Лікар Ларсон зізнався, що його особливо вразила шлюбна статистика. Сімейні люди краще переносять хвороби, більше заробляють і ведуть здоровіший спосіб життя. Більше того, розлучення – один з найбільш негативних чинників, що впливає на здоров’я американців. Розлучення підвищує вірогідність передчасної смерті від інсульту, інфаркту, гіпертонії, раку дихальних шляхів і раку кишечнику. Серед розлучених людей удвічі більше самогубств.
Багато досліджень показують згубний вплив розлучення на дітей. У 1992 році на віце-президента США Дена Куейла посипалося немало докорів за критику серіалу «Мерфі Браун»: серіал вихваляв жінку, яка вирішила стати матір’ю-одиначкою і самостійно виховувати дитину. Роком пізніше журнал «Атлантік манслі» опублікував статтю під назвою «Ден Куейл був правий».
Стаття детально розповідала про дітей, що виросли в сім’ях з одним батьком. Діти з таких сімей мали найгірші показники за цілим рядом параметрів – розумовий розвиток, розмір заробітку, схильність до самогубства, прояви жорстокості, скоєння злочинів, емоційна стабільність, зловживання алкоголем і наркотиками, фізичне і психічне здоров’я.
Лікар Ларсон дійшов висновку: «У цілому дослідження підтверджують мудрість Книги Приповістей. Люди, які наслідують біблійні цінності, мають міцніше здоров’я, живуть довше і радісніше».
Колись я думав: «Усе приємне гріховне». Але ця думка відбивала лише моє щонайповніше нерозуміння Божої волі! Бог бажає, щоб ми жили повноцінним і гармонійним життям, змогли повністю реалізувати закладені в нас можливості. Проте щоб прожити життя якнайкраще, необхідно прислухатися до мудрості – відгомону іншого світу.
