4:1-31 – Застереження Мойсея та його повернення до Єгипту

4:1-9 Мойсеєве застереження та подальші знаки

Як і Е в 3:11-12, J теж має історію про застереження (в. 1) і про знаки (в. 2-9). Знаки потрібні для того, щоби Мойсей зміг засвідчити себе перед народом і обґрунтувати свої слова. Знаками, які подає Бог, є ціпок чи щось на кшталт чарівної палиці (в. 2-4) та рука з ознаками прокази, засунута за пахвину (в. 6-8). (У цьому фрагменті проказа – несправжня. Проте в Біблії проказа часто постає як Божий знак якоїсь провини чи гріха: пор. про Маріям в Чис. 12:9-15) Потрібно зазначити, що пізніше Р використає історію J про палицю, що перетворилася на гадину, в іншому контексті (7:9-12). Хай там як, а знаки, які творить Бог, є успішними в майбутньому (4:31), і вони підтверджують Мойсеєве право говорити від імени Ягве.

4:10-17 – Мойсеєві застереження, відповіді та знаки

Ягвіст посилює труднощі завдання, яке отримав Мойсей, формулюючи друге його застереження. Тепер Мойсей стверджує, що він не має необхідної кваліфікації для виконання цієї місії, бо насправді він не є красномовним (в. 10). Відповідь Ягве наголошує на Божій всемогутності (в. 11). Ягве обіцяє забезпечити дві речі: 1) допомогу при виголошенні промов і 2) допомогу щодо наповнення промов змістом (в. 12). Окрім згадок про ці два вияви сприяння, J продовжує розповідати про покликання і пише про останню Мойсеєву спробу уникнути покликання, а потому – про остаточне запевнення Ягве, що Він підтримає цього нерішучого кандидата. Тут є певна зухвалість із боку Мойсея, та ця зухвалість суголосна з людською схильністю уникати відповідальности чи перекладати її на когось іншого (в. 13). Реакцією Ягве є гнів, який, проте, надзвичайно швидко минає, коли Аарон стає проповідником Мойсея (в. 14-15). Таким чином, Мойсей виконуватиме ті функції, щодо яких його уповноважив Ягве, а Аарон буде речником Бога (в. 16; пор. Втор. 18:18; Єр. 1:9).

Що ж до палиці (в. 17), то природною є думка про те, що в традиції J у в. 2-4 палиця є лише знаком, який Бог дає Мойсеєві, щоби той міг засвідчити свою місію і схилити людей прийняти його як пророка. Проте в цьому випадку палицю пов’язано з іншими Божими знаками, які нею творитиме Мойсей.

У цьому фрагменті Аарона названо левієм. Цей титул передбачає роль Аарона як предка священиків коліна Левія, котрі правили в Єрусалимі. Їхнім обов’язком було передавати Мойсеїв закон (пор. Лев. 10:11), так само як обов’язком їхнього предка було передавати Мойсеєві слова.

4:18-23 Повернення Мойсея до Єгипту

За винятком в. 18 і 20 цей фрагмент належить J. За словами Е, Мойсей повертався до Єгипту на самоті (в. 18; пор. 18:5), але J повідомляє, що Мойсей мандрує з жінкою та зі синами (в. 20а). (Присутність дружини та дітей Мойсея буде важливою в тексті про обряд обрізання у в. 24-27.) Фараон не бажає відпускати народ Ізраїля (історія про вихід-утечу), і J пише, що Мойсей промовляє як пророк: а) уповноваження («І ти скажеш фараонові»); б) оголошення автора послання («Так сказав Господь»); в) саме послання («Син Мій, Мій перворідний то Ізраїль»), Фараонове нехтування слів пророка накликає смерть первенця фараона від десятої кари (пор. 11:5).

4:24-26 – Обрізання

Цей фрагмент із J, де Ягве намагається вбити Мойсея, очевидно, пов’язано з ягвістичною історією в Бут. 32:24-32, де Яків змагається з Ягве. В обох випадках Ягве раптово з’являється вночі як загрозлива демонічна сила. Яків повертається до Обіцяної Землі, та спочатку він має зустрітися зі своїм вороже налаштованим братом Ісавом. Так само і Мойсеєві було дано обіцянку, та він іще має зустрітися з вороже налаштованим фараоном.

Ціппора є наче Мойсеєвою матір’ю чи сестрою – у тому сенсі, що вона рятує чоловіка від смерти швидкими та зваженими діями. Вона обрізає крайню плоть своєму синові, торкається нею його ніг (можливо, йдеться про геніталії’) та промовляє слова: «Бо ти мені наречений крови!». Сам лише факт того, що автор намагається розплутати цей вислів у в. 26, свідчить про те, що значення цього виразу було незрозумілим іще в час написання Книги Виходу. Обмазування кров’ю в цьому обряді обрізання нагадує окроплення дверей, до якого вдались ізраїльтяни, коли десята кара загрожувала життю первенців (12:12-13). Таким чином, ця сцена вказує на десяту, останню, кару (12:29-32) і на порятунок усіх первенців народу Ізраїля (13:1-2:11-16).

4:27-31 – Зустріч Мойсея з Аароном

Аарон є доволі загадковим персонажем, і все-таки рання традиція (J), здається, змушена пов’язувати його з Мойсеєм. У в. 30 усі знаки творить Аарон, хоча, за J у 4:2-9, їх має виконувати Мойсей (у деяких перекладах Біблії така особливість відсутня. – Прим. укр. ред.). Незважаючи на це, результат є позитивним. У в. 31 сказано, що люди повірили і, радіючи, поклонилися, припавши лицем до землі. Проте J вимушений зобразити їхню мінливість і брак справжньої віри, бо вже в наступній сцені народ нарікає. За J, народ справді повірив у Ягве та в Його слугу Мойсея тільки після переходу через Червоне море (пор. 14:31).

Попередній запис

3:1-22 – Покликання Мойсея

3:1-6 – Палаючий кущ Автори цього епізоду – і J, і Е, хоча з перевагою J (Е з’являється в деяких ... Читати далі

Наступний запис

5:1-6:30 – Перша зустріч із фараоном, родовід Мойсея

5:1-6:1 – Перша зустріч із фараоном Тому що ізраїльтяни вже почули і прийняли наміри Ягве, про які їх повідомили Мойсей ... Читати далі