До нас дивним свідоцтвом страстей Господніх дійшла Туринська плащаниця. Які таємниці вона зберігає?
Туринська плащаниця стала п’ятим Євангелієм, що донесло до нас свідоцтво про страсті Христові детальніше, ніж описані в чотирьох євангелістів.
На цій плащаниці в найдрібніших подробицях відкриваються страждання Христові. Навіть порахували, що було завдано від 60 до 120 ударів. Були видно сліди тих, хто батожив Господа: один батіг мав два хвости, а другий – три. І на плащаниці відобразилося не менше 98 відбитків поранень цими батогами. Удари були завдані з великою силою по всьому тілу: від плечей до ніг. За винятком ділянки серця, бо удари в цій ділянці можуть бути смертельними. На плащаниці видно сліди 59 ударів батога з трьома кінцями, 18 ударів з двома кінцями, 21 – з одним кінцем. Розташування ударів показує, що катів було двоє.
На Плащаниці видно, що Господь ніс на Собі не увесь хрест, а тільки одну перекладину хреста. Від цієї перекладини в Христа залишилася широка відмітина на правому плечі.
Стало ясно, як Він ніс цю перекладину. До неї були прив’язані Його руки, і також мотузком ця перекладина була прив’язана до ноги.
Тому Господь зі своєю ношею падав не так, як зазвичай зображують: на коліна, під тяжкістю хреста, Він падав з висоти Свого росту, бо не міг поставити перед собою руки. На підтвердження цьому – на відбитках колін видно, що були забиття. На лівому коліні – поріз від повторних падінь.
На обличчі в Христа залишилися частки ґрунту, які потрапили туди саме під час цих падінь. Він падав обличчям вниз. Те, що Христос не сильно розбив обличчя, вже свідчило про те, що ангели Його якось підтримали.
Усі ці деталі, які були виявлені на плащаниці, служать додатковим доказом її достовірності, бо в зразках ґрунту, знайдених на колінах і на обличчі в Христа Спасителя, у відбитках на плащаниці, були знайдені саме ті породи ґрунту, які зустрічаються дуже рідко на землі, а саме – в Єрусалимі.
Ми пам’ятаємо сцену воскресіння Лазаря, коли Лазар був у пеленах. Така ж довга тканина була призначена і для Христа, завдовжки більше 4 м. і шириною близько 1 м. Нею також повинні були загорнути тіло Христа-Спасителя. Але через те, що мала відбутися юдейська Пасха, вже не можна було нічого робити. Тому смужка тканини була покладена на камінь, а коли на неї поклали тіло Христа-Спасителя, яке було навколо обкладене квітами, відбитки цих квітів залишилися на плащаниці.
Зображення на Туринській плащаниці, яке до нас дійшло, відбилося на тканині через те, що під дією певного невідомого нам опромінення були обпалені волоски тканини, причому тільки з одного боку. Сталося щось, подібне до вибуху, коли виникають альфа-частки, які мають невеликий пробіг у повітрі. Цей вибух і стався в момент Воскресіння Спасителя.
Автор: священик Костянтин Кобельов
