39:1-41:57 – Ув’язнення Йосипа та служба у фараона

39:1-23 – Йосип та жінка Потіфара

Рабство було долею Йосипа, проте автори наголошують, що Божа опіка працює за лаштунками, зазначаючи на початку та в кінці цього конкретного епізоду був «Господь з ним» (вірші 2-3 та 23). Йосипу добре жилося в рабстві – він настільки був добрим невільником, що господар зробив його помічником у своєму домі. Стикнувшись з хіттю жінки хазяїна, він виявляє істинну моральність, зневажаючи подружню зраду, як те беззаперечно велить Закон (Вих. 20:14, Лев. 18:20, Втор. 22:22), та виявляючи повну відданість своєму хазяїну. Проте коли його підступно оскаржує жінка господаря, доля його здається вирішеною. Однак навіть у цій ситуації Бог залишається з ним. Потіфар обирає для нього ув’язнення, а не смерть. Бог перевершує таке милосердя, даючи Йосипові навіть у в’язниці привілейоване місце. П’ять разів у цій короткій сцені Йосипа названо «євреєм», ім’ям, яке в Біблії зазвичай використовують для порівняння ізраїльтян з іноземцями. Це з’являється в таких схожих сценах, як Вих. 1-10 та 1Сам. 1-12. Загалом між собою обраний народ називає себе «Ізраїлеві діти».

40:1-23 – Йосип у царській в’язниці

Наступна сцена тісно пов’язана з попередньою. Йосипа ув’язнили в царській темниці, яка перебувала в компетенції Потіфара. Там Йосип зустрічає підчашого та головного пекаря фараона. Розмова цих трьох про значення їхніх снів містить у собі чудову суміш пафосу та гумору. Рука Бога очевидна в Йосиповому вмінні тлумачити віщі сни. Богословську проблему поставлено в главі 8: пояснення майбутніх подій походить лише від Бога. Власне, тлумачення здається досить простим, навіть попри те, що ми геть нічого не знаємо про правила, що їх використовували древні, аналізуючи сни та пояснюючи певні образи. Основним принципом тут є гра слів у фразі «підіймати голову». Для підчашого Йосип бачить, що це означає, що фараон підведе опущену голову чоловіка, аби той знову з гідністю зміг дивитись фараону у вічі, проте для головного пекаря це означає, що його голову знімуть з плечей. Відтак сталось все так, як сказав Йосип. Цей урок вчить, що сни – це знаки, з яких можна дізнатись про волю Божу, одначе без Божого натхнення людина самостійно не може їх зрозуміти. У кожному випадку сни є Божим приготуванням до того, що чекає. На превеликий жаль сцена ця закінчується невдачею, позаяк підчаший нічого не робить аби допомогти Йосипу.

41:1-57 – Йосип вступає на службу до фараона

Сюжет стає ще більш насиченим. Коли фараонові сняться гнітючі сни про майбутнє, виправданий підчаший раптом згадує про хист Йосипа. Проте прохання витлумачити сни царя тягне за собою водночас прекрасну можливість і страшну небезпеку. Хиба або ж навіть правильне пророцтво, що не сподобається фараонові, може означати вірну смерть. У цій історії Ізраїль міг усвідомити, що кінцевим результатом керує Бог (41:16,28,32), а довге пояснення Йосипа, у найкращих традиціях єгипетських та ізраїльських саг, доводить, що він є не лише провидцем, але й тямущим радником у питаннях політики царя. Фараон настільки вражений, що дарує Йосипові повну владу аби довести до кінця те, що передбачало його видіння щодо самого себе – на подив усім учасникам царського почту. У цій сцені Йосип втілює основні ідеї мудрої людини: розсудлива мова, спокійний та холоднокровний, здатний планувати та реалізовувати державну політику. На Йосипа сходить «дух» й навіть фараон визнає могутність його Бога (вірші 38-39). Йосипу надають повноваження Великого Візира (прем’єр-міністра). Ця посада добре відома в єгипетських джерелах й автентично відображається тут. Цілком можливо, що деякі деталі відображають правління гіксосів в Єгипті в ХVІІІ-ХVІ ст. до Р. Хр., проте немає певности, що було саме так, адже знання про єгипетську систему правління було б, наприклад, доречним за володарювання Соломона. Та все ж, оригінальна побудова історії про час коли гіксоси, семітські завойовники («іноземні» або «кочові» царі), правили Єгиптом й навіть семіт низького походження сподівався дістатись влади, багато про що говорить.

Попередній запис

37:1-38:30 – Віроломство Йосипових братів, Юда і Тамара

37:1-50:26 – Цикл Йосипа Четвертий та завершальний великий цикл традицій у Книзі Буття зосереджується на фігурі Йосипа, одинадцятому синові Якова ... Читати далі

Наступний запис

42:1-46:34 – Йосипові брати в Єгипті, примирення, переселення Якової родини в Єгипет

42:1-38 – Перша подорож братів до Єгипту На деякий час увага зміщується від Йосипа до родини Якова. Подібно до того, ... Читати далі