
Перед Своїм вознесінням Ісус сказав учням: «Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!» (Ів. 14:15-18).
У цій заяві міститься багато важливої інформації. Передусім зверніть увагу, що Ісус знову говорить про послух – «Мої заповіді зберігайте». Після чого йдуть слова: «І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам…», – близьке причастя зі Святим Духом. Він безпосередньо пов’язує отримання учнями Святого Духа із послухом Своєму Слову, а це означає страх Божий. Петро підтверджує це, кажучи: «А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому» (Дії 5:32). (І знову зверніть увагу на близькі стосунки Духа Святого і учнів, які згадані як два свідки.) Петро каже, що Бог дає Святого Духа тим, хто кориться Йому. І тут знову ми бачимо, що основою близькості є страх Господній. Чому ми так мало проповідуємо про це в наших церквах?
Повертаючись до Євангелія від Івана, чотирнадцятого розділу, ми можемо прочитати слова Ісуса, Який каже, що Отець дасть тим, хто кориться Йому, «Втішителя іншого». У грецькій мові є два слова, які перекладаються в Новому Заповіті, як «інший». Вивчення цих слів допоможе нам дізнатися багато що про Духа Святого. Перше з цих грецьких слів – це allos, що означає «інший такого ж роду». Наступне слово heteros, і воно означає «інший іншого роду». Можна навести приклад, який ілюструє різницю в значенні цих слів. Припустимо, ви попросили в мене фрукти, і я даю вам грушу. З’ївши її, ви просите ще, і тоді я даю вам яблуко. Я дійсно дав вам фрукт, але іншого роду. Якби я дав вам ще одну грушу, це був би інший фрукт, але того ж роду, тобто це була б така сама груша. У цьому і полягає різниця між «іншим того ж роду» (allos), і «іншим зовсім іншого роду» (heteros).
Ісус у нашому вірші використовує слово allos, інший того ж роду. Ісус, по суті, каже: «Отець дасть вам Утішителя іншого, такого самого, як Я». Власне, грецьке слово, яким позначений тут Утішитель, – це parakletos. Це слово походить з двох різних слів: para, яке означає «на іншу сторону», і kaleoo, яке означає «викликати». Звідси значення слова parakletos – той, кого викликали на бік іншої людини, щоб допомогти їй. Це слово спочатку вживалося на судових слуханнях для позначення юриста, захисника обвинуваченого або адвоката. Отже, це той, хто клопоче про чиюсь справу, це заступник або адвокат. Цікаво зауважити, що це слово один раз використане в Посланнях, причому для позначення Ісуса (див. 1Ів. 2:1). Тому як Ісус постійно виконує функцію нашого заступника, або адвоката, так само і Дух Святий – це теж наш адвокат. Його викликали сюди, на наш бік, щоб допомагати нам.
Ісус каже Своїм учням: «Як Я був з вами, так і Він буде з вами». Я часто чую, як люди кажуть: «О, якби я зустрівся з Ісусом, я б стільки питань поставив Йому». Та невже? Той факт, що вони роблять подібну заяву, показує, що в них немає близькості з Духом Святим. Якщо вони не спілкуються з Духом Святим, чому ж вони вважають, що вони інакше повелися б з Ісусом? Адже Сам Ісус зробив таку дивну заяву: «Та Я правду кажу вам» (Ів. 16:7).
Перш ніж я закінчу Його висловлювання, дозвольте мені помітити, що цей вступ до речення завжди мене вражав. Він ходив зі Своїми учнями впродовж трьох з половиною років. Він жодного разу нікому з них не збрехав і нікого не обдурив. Усе, що Він говорив для них у ті роки, завжди виконувалося. Але те, чим Він збирався поділитися з ними, було таким приголомшливим, що Він вважав за необхідне попередити Своє твердження попередженням: «Друзі, Я кажу вам абсолютну правду, Я не брешу!» Так давайте подивимося, що це за приголомшлива заява: «Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його» (Ів. 16:7).
Ви розумієте? Зупиніться на хвилину і вдумайтеся в ці слова. Він каже, що для них буде краще, якщо Він піде. Тепер розумієте, чому Йому треба було попередити Свої слова попередженням про виняткову важливість тієї істини, яку Він збирався сказати? Весь той час, що Він був з ними, Він учив їх найважливішим і найглибшим речам, що стосуються Царства. Він зціляв хворих, воскрешав мертвих, виганяв злих духів, що мучили людей, платив за учнів податки і розраховувався по рахунках, і це був тільки початок! Але як же Він може при цьому говорити, що їм буде краще, якщо Він піде? Чому? Він пояснює це тим, якщо Він піде, Він пошле їм Утішителя.
Подумайте, якби Ісус залишився на Землі, а ми захотіли б поспілкуватися з Ним або поставити Йому питання, нам треба було б сісти на літак, що летить у Тель-Авів, в аеропорту узяти таксі, поїхати в Галілею, і там знайти Його. Знайти Його було б неважко, бо Він завжди був би оточений тисячами людей. Але вам довелося б чекати, поки ці тисячі, що стоять перед вами, не підуть, і тільки тоді ви змогли б протиснутися до Нього ближче. Але і потім вам довелося б чекати, бо Петро говорить багато, а тому домінує в розмові. Окрім нього там стоять ще Іван і Яків, сини Зеведеєві. Це теж не найспокійніші люди, там ще інші учні, які чекають можливості поставити свої питання, які лягли їм на серці. Крім цього, Ісусові треба поспати від шести до восьми годин на добу, трохи зайнятися Собою і час від часу щось з’їсти.
Але перевага перебування усередині нас Святого Духа в тому, що Йому спати не треба. Ви можете поговорити з Ним у будь-який час дня або ночі, і вам не треба чекати, коли інші закінчать своє спілкування з Ним. Уся Його увага повністю і неподільно належить тільки вам у будь-який час доби. Саме так: десятки тисяч людей можуть одночасно мати з Ним дуже тісне, інтимне спілкування! Він має можливість особисто спілкуватися з усіма нами, що відчувають жадання за близькістю з Ним. Але і це ще не все. Нам приготовлено ще дещо, про що сказав Ісус далі: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам. Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить. Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить» (Ів. 16:12-15).
Коли Святий Дух розмовляє з нами, по суті справи, це розмовляє з нами Ісус, Який є Слово Отця для нас. Так, хоча це і три різні Особи, кожна зі Своїм розумом, волею і емоціями, але вони є абсолютним і нерозривним єдиним цілим. Вони ніколи не можуть мати різних поглядів або різних думок і завжди мають одну спільну мету, спільні задуми і здійснення волі. Згадайте ясну заяву, зроблену в Писанні: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!» (Втор. 6:4).
