Сучасні критичні методи читання Книги Буття (закінчення)

Герман Гункель та критика форм

Герман Гункель опублікував свою книжку Genesis 1901 року. Праця стала революційним відривом від методу Велльгаузена та інших представників критики джерел.

У той час як Велльгаузен цікавився лише розвиненими формами богословських документів, що оповідали історію Ізраїлю від періоду Давидового царства, Гункель стверджував, що чимала кількість біблійного матеріялу фактично ґрунтувалась на довгій усній традиції, яка виросла та пережила століття перед тим, як її записали Ягвіст та інші джерела. Вивчення Книги Буття призвело його до визначення двох основних літературних жанрів: «міт» у главах 1-11 та «сага» чи «легенда» (тобто «історична розповідь») у главах 12-50. Жоден з цих жанрів не слід розуміти як «фікцію» чи «неправду», вони є радше стародавніми способами передачі значимих історій та традицій, що стосуються минулого людей з такого погляду, якому не було властиво мати способи точного переказування того «що насправді сталось» так, як це притаманно для сучасности, коли сучасний розум, спрямований на технології та науку. У цьому коментарі частими будуть звернення до згаданих категорій, аби допомогти нам зрозуміти, як описували сотворення світу та яким чином величні цикли історій про предків можна зробити зрозумілими нам зараз.

Інші найновіші історично-критичні методи

(а) Мартін Нот та Герхард фон Рад, як і більшість біблійних дослідників до 1970 року, поєднали критику джерел та критику форм з історичними та антропологічними відомостями – такими, як встановлення ролі культових центрів чи використання генеалогії при передаванні родинних традицій – аби показати, як збирали та редагували матеріяли Книги Буття, від першого укладання в примітивні початки племінного Ізраїлю аж до кінцевої форми цих матеріялів у Книзі Буття. Зараз цей метод інколи називають «історією традиції».

(б) Останніми роками зауважуємо значний інтерес до використання моделей суспільних наук для вивчення умов життя стародавнього Ізраїлю, що їх не помітно в тексті Книги Буття. Таким чином, наприклад, соціологічні моделі того, як політичні, економічні, культурні та релігійні цінності взаємодіють, можуть підказати схожу динаміку, на якій базувалися стосунки Якова та Лавана, а культурна антропологія може пролити світло на природу племен, родів, сімей, генеалогічних реєстрів тощо.

(в) За останнє століття значно збагатилося наше знання історії стародавнього світу. Археологія та розшифрування текстів зіграли надзвичайно велику роль у розумінні підґрунтя Книги Буття. Все, що історична інформація додала до розуміння конкретного уривку, буде зазначено далі.

Літературні методи екзегези

Байдуже, якою могла бути історія окремих секцій чи уривків, – Книга Буття надає нам повні та завершені тексти, яким редактори-автори ретельно надали форми, що її маємо нині. Читачі лише тоді можуть зрозуміти послання та силу тексту, якщо вони також розуміють літературні елементи, що провокують у них реакцію, яку замислив автор. Декілька методів є особливо корисними для розуміння цілісности книги, і їх використано при аналізі окремих уривків. Дозвольте перелічити деякі з них.

(а) Одним із важливих підходів є риторична критика, що аналізує стилістичні засоби та елементи риторики в книзі.

(б) Наративний аналіз вивчає текст з боку сюжету, драми, очікувань читача (наприклад, як віруючого) та бачення реального чи вигаданого автора (точка зору закладена в саме оповідання).

(в) Структуралізм інтерпретує значення текстів, показуючи стосунки, присутні в граматичній логіці мови. За пошуком правил, що пояснюють значення, лежить переконання, що мова та граматика є способами, в яких людина поборює фундаментальні протиріччя, що наявні в нашому існуванні: життя і смерть, чоловічість і жіночість, щастя і нещастя тощо.

Контекстуальні методи аналізу

Дотепер методи, які ми обговорювали, роблять припущення, що ми намагаємось дізнатись, що саме намагались сказати автори Книги Буття. Натомість контекстуальні методи зосереджують увагу на тому, що сучасні читачі шукають у тексті.

(а) Феміністичні підходи показали небезпеки прихованого домінування чоловіків в історіях Едемського саду чи історіях про великих предків. Вони також порушили важливі аспекти про роль жіночих персонажів – таких, як Сара, Лія чи Тамара в Бут. 12-50, яких зазвичай не зауважувала давня екзегеза.

(б) Богослов’я визволення зазвичай сильно наголошує на оповіді про Вихід та визвольну роль Бога в цій події, проте уже в інтерпретації Книги Буття підкреслює, що Бог не раз виручав предків з небезпеки чи зла, що містилося в них самих.

(в) Фундаменталістські підходи читають Книгу Буття як науковий посібник на тему походження матеріяльного всесвіту в дуже дослівний спосіб. Варто згадати, що Церква від самого свого початку аж дотепер не відчувала потреби в такому дослівному сприйнятті Біблії й ніколи не відчувала, що через це біблійні твердження піддані якійсь небезпеці. Коли Августина одного разу запитали, чому Книга Буття здається не погоджується з іншими теоріями про походження світу, він відповів: «Книгу Буття писали не для того, аби розповісти, яким чином створено небеса, але для того, аби ми знали, як туди потрапити».

(г) Канонічна критика простежує, яким чином варто читати Буття як першу книгу серед святого зібрання багатьох книг, яким чином громада Ізраїлю зібрала традиції, що містяться в ній, і як їх формувала у світлі власного життя і культу, поки надала їм сучасної форми, а також – яким чином ця форма вплинула на розуміння синагоги та Церкви протягом століть.

(ґ) Ще одним традиційним тлумаченням Буття є поєднання основних єврейських прочитань книги, особливо розвитку юридичного тлумачення, та багатьох легендарних історій про життя основних героїв. Зазвичай цей підхід використовують як доповнення до інших.

Попередній запис

Сучасні критичні методи читання Книги Буття

Поява тлумачення Книги Буття на основі критики джерела У період Ренесансу та Реформації залучення в прочитання текстів Старого Заповіту наукового ... Читати далі

Наступний запис

Загальний вступ

Глави Книги Буття 1-11 – унікальний літературний шедевр у Біблії. Ці глави містять у собі низку драматичних історій, що їх ... Читати далі