Одна з причин того, що ми ігноруємо Його присутність і спілкування з нами, полягає в нашому уявленні про Святого Духа. Його особа для нас вкрита таємницею через те, що ми читали і чули в проповідях про Нього. Насправді, якби кожного разу, коли про Святого Духа згадують як про певну туманну особу, я отримував би по долару, дуже скоро я б став невимовно багатим. На жаль, багато хто і сприймає Його як певну «святу суть», а не Того, Хто є іпостась, тобто особа, Божа. Він бажає стати вашим найближчим другом. Якщо ми вивчимо Писання, ми побачимо, що в Нього є розум (див. Рим. 8:27), воля (див. 1Кор. 12:11), почуття, зокрема, Його любов до нас (див. Рим. 15:30). Він говорить (див. Євр. 3:7), причому, Він робить це ясно (див. 1Тим. 4:1). Він учить (див. 1Кор. 2:13), Його можна засмутити (див. Еф. 4:30) і навіть зневажити (див. Євр. 10:29), Йому можна збрехати, як і людям.
При думках про Нього в нашій уяві часто виникає образ голуба. Але чому Його уявляють у вигляді голуба? Він ніколи не виявляв Себе в цьому вигляді! У всіх чотирьох Євангеліях є оповідання про те, як Іван Христитель бачив Духа Божого, що сходить на Ісуса «як голуб» (див. Мт. 3:16; Mp. 1:10; Лк. 3:22; Ів. 1:32). Але це порівняння ніяк не робить Його голубом. Я чув, як деяких людей порівнюють з тваринами і стихіями, кажучи, що «вона швидка, як вітер», «він сильний, як бик». Але це не означає, що жінка приймає образ вітру, а чоловік стає чотириногою твариною. Вони залишаються людськими істотами.
Мені можуть заперечити: так, але апостол Іван, коли він дивився на престол Божий, бачив Духа Святого у вигляді світильників. Так, це дійсно так, бо він писав: «А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони сім духів Божих» (Об. 4:5). Але цей же самий Іван писав: «І я глянув, і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений… то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем… І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду» (Об. 5:6-9). Абсолютно ясно, що він говорить про Ісуса, але ми не сприймаємо Його твариною! Ми точно знаємо, що Ісус – за образом і подобою Якого ми створені, – це особа, а ми не створені за образом і подобою тварини!
Святий Дух – це особа, і ми створені за Його образом і подобою. Так, так, саме за Його образом і подобою! У Книзі Буття ми читаємо: «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою» (Бут. 1:26). Там не сказано: «Створю людину за образом Моїм і за подобою Моєю». Ні, людина була створена єдиним зусиллям Отця, Сина і Святого Духа. Ми прекрасно усвідомлюємо роль Отця і Сина при створенні, але Біблія ясно каже: «Дух Божий мене учинив» (Йов. 33:4), і в іншому місці: «Посилаєш Ти духа Свого – вони творяться» (Пс. 104:30). Тому коли Бог сказав: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою», природно, до творців Він відносив і Духа Святого. Ми створені за образом і подобою Отця, Сина і Святого Духа. Дух є особа, третя іпостась Божества, а не містичний вітер і не літаючий птах. Як могла б Марія зачати від Духа Святого, якби ми не були створені за Його образом і подобою? У Писанні сказано: «Перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона (Марія) має в утробі від Духа Святого» (Мт. 1:18). Пізніше Ангел Господній сказав Йосипу: «Бо зачате в ній то від Духа Святого» (Мт. 1:20). Якби Дух Святий був певною таємницею або суттю, а не особою, як в утробі Діви Марії могла б сформуватися Людина? Вона зачала від Духа Божого. Для появи нормального потомства потрібні дві істоти одного і того ж образу і подоби.
Сподіваюся, тепер ви сприймаєте Духа Святого як особу, і навіть більше того, як найдивовижнішу особу. З цієї причини Павло каже вірним: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.» (2Кор. 13:13).
Зверніть увагу, він каже «і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами». Я вивчав слово причастя впродовж декількох років, бо понад усе хочу близько знати Бога. Я дивився значення цього слова в усіх грецьких словниках, які потрапляли мені під руку. От деякі словосполучення, які допоможуть нам визначитися зі значенням слова «причастя»:
- дружнє і тісне спілкування;
- спільна діяльність або громадські стосунки;
- партнерство або спільна участь;
- близькі взаємні стосунки;
- близькість, добре знання один одного.
Є інші словосполучення, що використовуються для визначення поняття причастя, але всі вони схожі за значенням з переліченими вище визначеннями, тому я їх і вибрав. Давайте поглянемо на кожне з них окремо і поміркуємо над ними:
Дружнє і тісне спілкування
Дружні стосунки – це передусім товариські стосунки. Цей стан взаємної довіри між людьми. Ви ніколи не зустрінете друзів, які уникали б контактів один з одним, навпаки, вони завжди діляться своїми справами і планами на майбутнє. Вони друзі, тому вони постійно спілкуються між собою. У Книзі Дій ми знаходимо багато прикладів подібних взаємин між Святим Духом і Його служителями. Ось лише один випадок зі свідчень апостола Павла: «І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене» (Дії 20:22,23).
Слова Павла свідчать про постійне, безперервне спілкування між ним і Святим Духом. Вони були товаришами в житті, подорожах і служінні.
Те ж можна сказати про будь-якого іншого служителя Господа в Новому Заповіті. Дух Святий був з ними скрізь, куди б вони не вирушили, і спілкувався з ними, коли вони зверталися до Нього. Він був їх побратимом. Пилип, ще один учень, покинув місто і вирушив у пустелю, але він не почував себе самотнім, він знав, що йому робити далі, бо «Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу» (Дії 8:29).
Петру в спробі зрозуміти значення складного видіння не треба було покладатися на власне знання Писання, бо він почув, як Дух сказав йому: «Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!». Потім Петро отримав подальше веління: «Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе. Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!» (Дії 10:19,20). Постійні дружні стосунки Духа Святого з усім Павловим оточенням видно явно. Ось що пише Лука: «А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську. Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів» (Дії 16:6,7).
Я міг би навести тут ще інші приклади. Проте я хочу підкреслити, що новозавітні служителі цілком усвідомлювали допомогу і водійство з боку Духа Божого. Дух ніколи не був для них ні містикою, ні надприродним явищем, тому спілкування з Ним було для них звичайною справою. Вони сприймали Його участь в їх житті як природне явище. Так само можна чекати участі в нашому житті будь-кого, хто живе з нами давно і постійно.
Люди запитують мене, чи не втомлююся я від готельних номерів. Чесно кажучи, я ніколи від них не втомлююся. Навіть коли я буваю в найкрасивіших містах світу, я не ходжу на екскурсії містом, бо отримую величезне задоволення від спілкування з Ним, тому я не хочу упустити цю дорогоцінну можливість. У минулому, коли я достатньою мірою не розумів і не відчував спілкування з Духом Святим, я важко переживав години самотності. Мені завжди треба було мати поруч когось з друзів. Тепер же я з нетерпінням чекаю того часу, коли залишуся наодинці з Ним, щоб мати можливість вільно поговорити і послухати Його.
Він теж пристрасно бажає спілкування з вами! Знайдіть хвилинку, закрийте очі і подумайте про те, що Сам Святий Дух – ваш товариш, ваш друг і побратим у справах. Бо Слово Боже затверджує: «Причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами». Нехай ці слова заповнять ваше серце і відкриють двері близькості між вами і вашим Творцем.
