З чого починати читати Книгу Буття

Вступні зауваги

Представляти Книгу Буття не потрібно. Історії про створення світу, Едемський сад, всесвітній потоп, великих нащадків Авраама та Сари, Ісака та Якова, долю та недолю Йосипа в Єгипті належать до найбільш знаних світових шедеврів. Вони справді мали великий вплив на літературу західного світу. Однак Книга Буття більш відома нам як окремі історії, а не ціла книга. Її варто прочитати!

Цей коментар створено, щоби допомогти Вам цілковито прочитати Книгу Буття, зрозуміти її задум і суть, оцінивши при цьому диво та красу кожної історії. Поглянувши на книгу як на зворушливий та драматичний текст, ми не лише зрозуміємо релігійне послання, а й отримаємо насолоду від прочитання.

Перший крок – прочитати книгу зі самого початку до кінця, не вдаючись у деталі, але отримуючи загальне поняття про що йдеться та яким чином кожна попередня оповідь вливається в наступну. Зверніть увагу на основні зміни сюжету та запам’ятайте головних героїв.

Наступне, що Вам варто зробити – це повернутись до змісту Біблії. Не забувайте, що Книга Буття розпочинає велике зібрання книг, священних для євреїв та християн. Це – початок, а він завше важливий. До того ж книги, яким передує Книга Буття, такі розмаїті!

Яким чином Книга Буття слугує початком

Як ми згодом побачимо, саму Книгу Буття складено з різних традицій. Поступово, досягаючи сучасного обсягу та форми, Книга Буття мусила відігравати дедалі важливішу роль у щоразу більшому зібранні священних книг Ізраїлю. Вона поклала початок П’ятикнижжю, священній Торі, – основоположному базису способу життя ізраїльтян. Книга Буття стала початком того, що ми абсолютно певно можемо назвати «Величною оповіддю», себто розповіддю про Боже управління світом від дня його створення до краху монархії ізраїльтян і вавилонського полону, яку знаходимо в перших одинадцятьох книгах, починаючи від Книги Буття до двох Книг Царів (Книга Рути традиційно не входила до цього переліку). Книга Буття є також початком єврейського Святого Письма як священної збірки книг. На кожному з цих трьох рівнів Книга Буття готує до потужної ввідної оповіді для тлумачення прийдешніх подій.

Книга Буття як початок П’ятикнижжя

П’ятикнижжя – це фундаментальний блок, з якого складається послання Старого Заповіту. П’ятикнижжя розпочинається Книгою Буття, де розповідається про створення світу та про Бога, Який, задоволений Своїм творінням, може відпочити та споглядати красу світу (читайте Буття 1:31-2:4). Завершується ж розповіддю, як ізраїльський народ зібрався на кордоні Палестини, сподіваючись тут знайти свою домівку на деякий час. Поміж тим – це історія про неспокійну подорож людей, під час якої невдачі – такі ж часті, як і успіхи. У багатьох розповідях йдеться про випробування, більшість позитивних історій радше дають надію, а не гарантують її. Це надає П’ятикнижжю тимчасового характеру і виражає досвід періоду випробувань. Чоловіки та жінки уособлюють тут людську боротьбу за буття з Господом проти зла, й навіть найкращі представники мусять бути постійно напоготові. У всіх – свої вади, навіть в Авраама та Мойсея!

П’ятикнижжя складається з трьох частин. Дія відносить нас до гори Сінай – центру всієї оповіді, а тоді вниз і далі від гори в напрямі Обіцяної Землі. На горі Сінай дано Тору (Закон), яка і стає зосередженням драматичних подій, що розгортаються в П’ятикнижжі. Викладена урочисто та докладно, простягаючись від Виходу 19 до Чисел 10, вона представлена як найповніша воля Господа стосовно Ізраїлю. Книга Буття знайомить нас із цими важливими подіями, розповідаючи про боротьбу перших людей та великих племінних предків, що жили задовго до нас. Пояснено також, як саме Ізраїль уперше зустрів Господа та увірував у Нього на горі Сінай. Книга Буття має співзвучну мету з останньою книгою з п’яти – Второзаконня. Обидві книги покликані переконати людей, що варто довіритись священному слову обітниці.

Книга Буття як початок величної історії

Коли історики періоду вавилонського полону зібрали силу-силенну національних історій та хронік, що зараз знаходимо в девтерономічній історії (Книга Ісуса Навина, Книга Суддів, Книга Самуїла 1 та 2, Книга Царів 1 та 2), вони були зацікавлені насамперед не в збереженні слави царів та лідерів для прийдешніх поколінь, а в уроках, що можна було почерпнути з їхніх рішень. Так звана «історія» – це не хронологія політичних подій. Це – розповідь про те, як кожне покоління дотримувалось чи не дотримувалось слова Господа, а також – як рівень непокори зрештою спричиняв кару Божу для усього народу. Цей погляд засновано на посланні Книги Второзаконня, яка є останньою книгою П’ятикнижжя, і в якій Мойсей напоумлює людей слухати Божих заповідей, поданих у Законі, інакше їх буде вигнано з землі (див. Втор. 30:15-20). Книга Буття своєю чергою відіграє вирішальну роль у започаткуванні цієї історії: Бог святим словом створює світ в ідеальному порядку, і слово це непохитно підтримує справедливість та правильний порядок речей на всі роки прийдешні. Таким чином уся історія перетворюється на історію того слова, що його сказано в Бутті 1.

Книга Буття як початок усієї Біблії

Започаткувавши «Велику історію» існування незалежної держави Ізраїль, Книга Буття повсякчас повертає нас до численних і дивовижних діянь Бога, що знаходимо в сотворенні світу та протягом тисячоліть. Книга Буття як основний переказ Старого Заповіту чітко відстежується в словах ізраїльської хвалебної пісні Пс. 104:24: «Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!».

Зі самого початку Книга Буття готує нас до багатства і різноманіття книг, що становлять єврейське Святе Письмо. Ці книги не пропонують одного шляху пізнання Бога, а показують їх багато, що спричинило розвиток багатьох жанрів літератури, а саме: зводи законів, царські хроніки, поезію, пророцтва, приповідки мудрих, повчальні історії та навіть пісні про кохання.

Якщо цілковито включити Новий Заповіт в обширний план Святого Письма, то ми побачимо, що Книга Об’явлення завершується новим творінням, що встановлюється ідеально дуже схоже на перше сотворіння в Книзі Буття. Схожість полягає навіть у подібних деталях із главою 2 Книги Буття про сад в Едемі: дорогоцінне каміння, ріка життя, дерево життя, імена усіх мешканців та присутність Божого духа (див. Об. 21-22). У заключних словах Книги Одкровення Івана Богослова наголошено, що це видіння є святим словом пророцтва, що точно збудеться. Воно вдало завершує усе Святе Письмо як слово Боже, діяльне від самого початку світу, що несе Господню волю, часто супроти людської волі й слова, що їй суперечать.

У підсумку цю функцію Біблії як креативного та проникливого слова Божого, підсумував автор Послання до євреїв: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного» (Євр. 4:12).

Попередній запис

П’ятикнижжя або Тора в єврейській традиції (закінчення)

Починаючи з кінця І століття по Р. Хр. й надалі нова група вчених учителів, яких тепер зазвичай називають «рабинами», а ... Читати далі

Наступний запис

Літературна структура Книги Буття

Основні глави книги Структура Книги Буття розкриває природний поділ матеріялу, що і є відправним пунктом нашого дослідження «фабули» книги та ... Читати далі