«Релігійний дух використовує Моє Слово, щоб виконати свою волю».
Тих, у кого немає страху Господнього, чекає зваблювання. Але ті, що наближаються до Нього із страхом, отримають тісне і близьке з Ним спілкування. Зовнішнім проявом такого ставлення буде беззаперечна покора усім бажанням Божим. Ми не лише коримося, але наші серця також повні бажання виконати Його волю. Ми постійно бачимо це в житті тих, хто ходив перед Ним.
Енох зумів догодити Богові. Ми візьмемо уривки з творів Климента, одного з ранніх отців Церкви, який мав рідкісну здатність проникати в суть речей. Климент Римський, що жив у першому столітті, був побратимом апостолів Павла і Петра. Він писав: «Давайте візьмемо, приміром, Еноха, який отримав свідоцтво, що догодив Богові, а тому був переселений, так що не бачив смерті». Отже, головним для Бога в Еноху був його послух, яким він зумів Йому догодити. Наступною людиною, яка в Біблії ходила перед Богом, був Ной. От як представлено його життя в Книзі Буття: «Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив [постійно виконував волю Божу]» (Бут. 6:9).
Як і в житті Еноха, головною характеристикою життя Ноя було постійне виконання ним волі Божої. Іншими словами, він корився Божим бажанням. Обидва цих чоловіка є повною протилежністю Валааму, який корився тільки з корисливих міркувань. Валаам розумів, що у випадку непослуху неможливо отримати благословення, і врешті-решт був покараний за кричущу непокору. Валаам перекрутив Боже слово, бо шукав у своєму послухові Богові вигоди для себе. Він не бажав коритися тільки з прагнення виконувати волю Божу. Божа воля – це не просто Його бажання, але непохитний і незмінний закон.
Зовсім інша справа – Давид. У Писанні так говориться про його життя: «А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде» (Дії. 13:22).
Страх Божий – це коли ми не просто відчуваємо боязнь перед Богом, але і виконуємо Його волю. Ми прагнемо виконати усі Його бажання, неначе вони наші власні. Ми приймаємо бажання Його серця як власні. Це і є істинний послух.
Ніколи не забуду, як під час поклоніння Господові Він ніжно заговорив до мого серця: «Джоне, ти знаєш, що таке релігійний дух?»
Тепер я знаю, що коли Бог ставить нам питання, Він бажає не отримати від нас інформацію, але констатує той факт, що ми чогось не знаємо, або бажає розширити вже наявні в нас одкровення. Я вже писав і говорив про те, що таке поведінка релігійної людини, але на Його питання я відповів: «Господи, я цього точно не знаю. А що таке релігійний дух?»
І тоді Він заговорив до мого серця: «Релігійний дух використовує Моє Слово, щоб виконати свою волю». Його слова глибоко і надовго врізалися в моє серце, і в мене з’явилася безліч питань, на які треба було знайти відповіді.
Саме в такому спотворенні сприйняття можна звинуватити Валаама. Він хотів коритися Богові, але через власні корисливі інтереси не міг виконувати бажання серця Божого. З цієї причини Ангел Господній сказав йому, що «ця дорога погибельна передо мною» (Чис. 22:32). Шлях Валаамів був не праведним, але збоченим. Тобто Валаам перекрутив або спотворив значення Слова Божого, спробувавши використовувати його заради власної вигоди.
