Боже серце закликає крізь віки

Драбина Якова, Франс Франкен Молодший

Саме про це Боже серце закликає крізь віки. Він хоче набути народу, який побажав би пізнавати Його у відповідь на Його прагнення до нас! Після Еноха з’явився Ной, ще один праправнук, який зумів зачепити Бога за живе. У Книзі Буття сказано, що «Ной з Богом ходив» (Бут. 6:9). Ной відповів на Боже бажання мати з ним спілкування і тому наблизився до Бога. У міру його наближення Бог теж наближався до нього і став говорити йому про прийдешні події. Суд, який неочікувано обрушився на землю, був першим секретом, яким Бог поділився з Ноєм. Близькі стосунки Ноя з Богом виникли з його переконання в тому, що Бог відповідає тим, хто шукає Його, тим, хто наважується вірити і прагне максимально наблизитися до Бога. Ми бачимо це і у випадку з Авраамом, коли Бог призвав його до близького спілкування з Собою, сказавши: «Ходи перед лицем Моїм» (Бут. 17:1). Це запрошення поширюється знову на Ісака і на Якова. Ще раніше народження Якова Бог сказав: «Полюбив Я Якова» (Рим. 9:13). Бог прагнув до близькості з ним точно так, як Він сьогодні прагне до встановлення близьких стосунків з нами. Він шукав Якова навіть тоді, коли сам Яків Бога не шукав. Коли Яків тікав від брата, він виявив Бога, Який бажав заволодіти ним. Коли Яків улігся спати головою на кам’яній подушці, Бог дав йому уві сні видіння драбини, якою сходили і спускалися ангели. Так відкрився небесний зв’язок між Богом і людиною.

Після чотирьохсот років рабства сини Ізраїльські, нащадки Якова, помилилися відносно істинних Божих мотивів у справі позбавлення їх від рабства. Вони вирішили, що Боже бажання було зосереджене тільки на спадкоємстві ними землі обітованої, проте справа була далека не в землі. Бог понад усе бажав близькості зі Своїм народом, і Він ясно заявив про Свої задуми в зверненні до усього народу, виразив це мовою поезії: «Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе» (Вих. 19:4).

Проте Його бажання не знайшло відгуку в серцях синів Ізраїльських. Їх діалог видає абсолютно інші мотиви: «Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники» (Чис. 16:14). Їх очі дивилися тільки на те, що вони могли наслідувати, замість того щоб дивитися на Того, Чиїм спадкоємцем вони могли б стати.

Мойсей постійно пояснював Боже бажання нащадкам Авраамовим. Один такий коментар був залишений ним письмово: «Господь – Заздрісний ім’я Його, Бог заздрісний Він!» (Вих. 34:14).

Бог оголосив про це усьому Ізраїлю, проголосивши: «Я вас покохав». Але в неуцтві і озлобленні серця свого вони відповіли Йому: «Як Ти нас покохав?» (Мал. 1:2). Не бачачи того, що Його серце було спрямоване до них, вони помилково прийняли Його спроби протягнути їм руку за бажання їх судити.

Навіть після їх повторного непослуху Його бажання залишилося тим самим. В дні Єремії Він звернувся до людей: «Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали» (Єр. 7:13). Він давав їм зрозуміти про Своє прагнення зближуватися з ними починаючи з першого ж дня виходу з Єгипту і до цього моменту (див. Єр. 7:25).

У всіх цих подіях Його любов не змінилася, тим більше тепер, коли найбільший доказ цього Його всепоглинаючого прагнення до нас ми знаходимо в Ісусові. Сам Ісус пояснює це так: «Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» (Лк. 19:10). Він прийшов не лише врятувати, Він прийшов шукати нас ще тоді, коли ми були Його ворогами!

Його думки про кожного з нас

Коли ми сумуємо за кимсь, ми постійно думаємо про нього. Наші думки впродовж дня безупинно повертаються до цієї людини, і навіть вночі, під час сну, ми можемо думати про неї. Ми можемо не стриматися і розповісти про свої почуття іншим людям, ми можемо поділитися з ними тим, як ми бажаємо бути поряд з цією людиною і як часто ми про неї згадуємо. Бог так само ставиться до нас. Бог сказав Давиду про Свої думки відносно нас. Давид поділився з нами вражаючими помислами, які відвідують Бога відносно кожного з нас: «Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, перелічую їх, численніші вони від піску!» (Пс. 139:17,18).

Людині практично неможливо зрозуміти, що Божі думки про нас численніші, ніж увесь пісок на землі! Уявіть собі на хвилинку, уявіть кожну піщинку, зібрану з усієї планети, з кожного пляжу, з усіх пустель, озер, морів і океанів. Коли я дивлюся на піщані пастки на полі для гольфу, я не можу уявити кількість піщинок в одній цій маленькій ямці. Та все ж Бог говорить про кожну піщинку на землі. Їх кількість абсолютно незмірна. За останні двадцять з гаком років я передумав багато прекрасних думок про мою дружину, але я сумніваюся, що в усіх цих роздумах навіть у найплідніший для них день мої думки про неї могли б заповнити хоч би маленьку ємність, не кажучи про всю планету Земля!

Людина прагне до того, що цінує

Такого роду думки спрямовані на людей, до яких ми прагнемо і яких любимо, з ким бажаємо мати близькість! Починаєте розуміти, як сильно Бог нас любить? Ви колись замислювалися про те, як багато ми для Нього означаємо? Коли ми ходимо крамницями, ми роздивляємося товари, на кожному з яких прикріплений ярличок з ціною. На деякі товари оголошена уцінка, вартість інших залишається як і раніше високою. Кожен товар має вартість, що відповідає його цінності. Але якщо ми покупці розумні, ми шукатимемо товар, цінність якого відповідає його вартості або навіть перевершує її.

Усе в житті має свою ціну. Саме цінність продукту визначає ставлення до нього покупця. Кілька років тому на торгах був оголошений продаж одного бейсбольного м’яча. Але це був не звичайний старий м’яч, а особливий – їм колись забив свій сімнадцятий гол бейсболіст Марко Макгір. На той момент він встановив у своїй лізі рекорд з найбільшої кількості очок, отриманих за один сезон. М’яч коштував більше двох мільйонів семисот тисяч доларів! Навіть якщо б у мене були такі гроші, я, ясна річ, не віддав би їх за той м’яч. Чому? Бо він не являв для мене жодної цінності. Проте пам’ятаю, що я прочитав повідомлення про одну людину, яка скористалася цією нагодою і купила м’яч. Проте тепер, коли той рекорд побитий, сумніваюся, що хтось захоче викупити той м’яч хоч би за частину тієї ціни, яку сплатив за нього любитель бейсбольних рекордів. Цінність м’яча різко знизилася.

Отже, справа не в тому, як оцінює нас суспільство. Його думка про нас може бути різною. Навіть людське життя оцінюється по-різному в різних суспільствах, оскільки мільйони батьків вбивають своїх ненароджених дітей. Життя дитини не коштує тих незручностей, які принесе батькам їх поява на світ. Є чоловіки, які залишають своїх дружин і дітей, бо вважають, що не варто витрачати свої сили і час на взаємини з ними. Для них власний комфорт і задоволення набагато важливіші, ніж життя дружини чи дітей. Є люди, які торгують своїм тілом. Цей список можна продовжувати до безкінечності. А в результаті ми отримуємо у своєму суспільстві мільйони людей, що страждають від нанесених ним глибоких ран. Є також люди, які почувають себе нелюбимими чи небажаними тільки тому, що оцінюють свою значущість виходячи з думки про себе інших людей.

Попередній запис

Основні істини

Сучасна варіація на картину Мікеланджело "Створення Адама" Господь сказав: «Я ціную тебе вище Себе». У Біблії ... Читати далі

Наступний запис

Наша цінність в очах Бога-Отця

Але яка наша цінність в очах Божих? Саме в цьому плані ми можемо оцінити себе правильно. Саме Бог, а не ... Читати далі