Ми з вами з’ясували, що таке суд, і що означає когось судити. Також ми дізналися, що є і що не є засудженням. Тепер давайте поглянемо на декілька біблійних віршів, які частіше за інші цитуються людьми, коли їм здається, що ви когось засуджуєте.
Усі знають слова “Не судіть, щоб і вас не судили“. І нам часто здається, що значення цього вірша полягає в тому, що ти взагалі не повинен нікого судити. Чи: якщо ти нікого не судитимеш, то і тебе ніхто (зокрема Бог) не судитиме.
Дорогі друзі, подібне розуміння є величезною помилкою! Чому? По-перше, ми вже з’ясували, що людина може і має право судити (міркувати, аналізувати, пізнавати інших за їх плодами, розрізняти добро і зло і т. д). По-друге, той факт, що ви нікого не судитимете чи не засуджуватимете, не гарантує, що інші люди вас не судитимуть або не засуджуватимуть. І, по-третє, уникнути Божого суду у вас аж ніяк не вийде, навіть якщо ви взагалі закриєтеся в катакомбі і нікого не знатимете, не бачитимете і не засуджуватимете.
Це тільки підтверджує, що ці слова (“Не судіть, щоб і вас не судили“) несуть якесь інше смислове навантаження, а не те, яке ми звично приписуємо. Давайте прочитаємо ці вірші в їх контексті і з’ясуємо, про що вони говорять, як їх варто розуміти і в якому випадку використовувати у своїй мові.
- “Не судіть!” – тобто прощайте.
Наведені нижче два місця Писання говорять про милосердя і прощення. Вони нагадують людині про те, що кожному з нас належить з’явитися на Суд Божий. І кожен з нас потребує Божої милості і прощення. Чому ж ми не хочемо простити і поставитися з милістю до тих, хто грішить проти нас?
“Не судіть, то і вас не судитимуть; не осуджуйте, то й вас не осудять; прощайте, то й вас прощатимуть; давайте, і дасться вам: мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою віддадуть вам, бо якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам” (Лк. 6:37,38). “Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости; милість же підноситься над судом” (Як. 2:13). Іншими словами, ці вірші можна читати так: “Прощайте, і будете прощені. Чиніть милість, і будете Богом помилувані”.
- “Не судіть!” – тобто не судіть лицемірно.
“Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого” (Мф. 7:1-5). Людський суд – лицемірний суд.
- “Не судіть!” – тобто не судіть упереджено.
Ми вже прочитали вірш з Якова 2:13: “Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости; милість же підноситься над судом“. Контекст цього вірша: не будьте упередженими (судіть без упередженості, бо упередженість є гріх): “Браття мої, майте віру в Ісуса Христа, нашого Господа слави, не зважаючи на особи. Бо, якщо у зібрання ваше ввійде людина із золотим перснем, у багатому одязі, увійде ж і бідний у драному одязі, і ви, дивлячись на одягненого у багатий одяг, скажете йому: “Тобі добре сісти тут”, а бідному скажете: “Ти стань там або сідай тут, біля моїх ніг”‚ – то чи не поділилися ви в собі і чи не стаєте суддями з недобрими думками? Послухайте, браття мої улюблені: хіба не бідних обрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, яке Він обіцяв тим, що люблять Його? А ви зневажили бідного. Хіба не багаті утискують вас і хіба не вони тягнуть вас на суди? Хіба не вони зневажають те добре ім’я, яким ви називаєтесь? Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: люби ближнього твого, як самого себе, – добре робите. А коли робите, дивлячись на особу, то гріх чините, і перед законом виявляєтеся злочинцями. Хто дотримується всього закону і зогрішить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому. Бо Той же, Хто сказав: “Не перелюбствуй”, сказав і: “Не убий”; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом. Так говоріть і так робіть, як такі‚ що мають бути суджені за законом свободи. Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости; милість же підноситься над судом” (Як. 2:1-13).
Тепер, після того, що ви дізналися про різницю між судом і засудженням, постарайтеся більше не докоряти нікого фразами, вирваними з біблійного контексту. І всякий раз, коли хочете комусь сказати: “Не судіть, щоб і вас не судили”, замисліться: “А не чи засуджую я свого ближнього цією фразою?”
За матеріалами сайту Біблійний дискусійний клуб
