Частенько люди помилково вважають, що динозаври – величезні істоти, які ніяк не могли розміститися в Ноєвому Ковчегу. Але розмір середнього динозавра (судячи за скелетами, знайденими в різних частинах Землі) не перевищував розмірів вівці. Багато динозаврів були відносно малі – так, струтіомім був розміром зі страуса, a компсогнат – не більше курки. Мусзавр (“мишача рептилія”) був не більший за мишу.
Лише деякі динозаври доростали до величезних розмірів (наприклад, брахіозавр і апатозавр), але і вони були не більше найбільшої із сучасних тварин – синього кита. Рептилії мають тенденцію рости до кінця життя, так що найбільші динозаври були, ймовірно, дуже старими.
На сьогодні виявлено багато яєць динозаврів, найбільше з яких досягає приблизно 50 см. у довжину.
Таким чином, ледве вилупившись з яйця, дитинчата найбільших динозаврів були менше метра зростом.
Не забуватимемо про те, що тваринам – пасажирам Ковчегу – належало наново заселяти Землю після Потопу. Тому було життєво важливо, щоб до Ковчегу увійшли молоді тварини, які от-от досягнуть зрілості і набудуть здатності до розмноження. Тому логічніше було б узяти до Ковчегу не “престарілу пару брахіозаврів”, а молодих осіб того ж роду. До того ж, Бог Сам вибирав пари кожного роду і приводив їх до Ковчегу (Буття 6:20), так що Ною не треба було “приганяти” динозаврів (як, втім, інших тварин і птахів) до Ковчегу.
Хтось, імовірно, заперечить, що більше 600 видів динозаврів все рівно не могли б поміститися в Ковчег. Але Ною треба було взяти із собою не всі види тварин, а тільки по одній парі від кожного створеного роду. За цим же принципом відбиралися і динозаври. Таким чином, у Ноєв Ковчег увійшли лише представники “родів” (Буття 6:20). Але що таке “рід”? Бог створив певну кількість родів тварин і наділив їх здатністю до змінюваності в певних межах. Відповідно, від одного “роду” пішла безліч “видів”. Про цей факт свідчить життя, що оточує нас. Наприклад, у світі величезне різноманіття кішок, проте всі “види” кішок, виникли, ймовірно, від дуже невеликого числа котячих “родів”. Отже, Ною слід було узяти до Ковчегу максимум декілька пар кішок.
Назв динозаврів стає все більше; варто палеонтологам виявити декілька фрагментів кістки чи скелет, що відрізняється від подібних до них тільки розміром або місцезнаходженням, як йому відразу привласнюється нове ім’я. Розглянемо найбільших з динозаврів – гігантських травоїдних ящерів, таких, як брахіозавр, диплодок, апатозавр та інших. Зазвичай говорять про 87 видів ящерів, але лише 12 з них “точно визначені”, а ще 12 “визначені досить точно”. У Ковчег же, ймовірно, повинні були увійти лише близько 55 пар динозаврів – представників створених родів. Усього за останніми розрахунками до Ковчегу мали ввійти біля 8000 родів тварин, враховуючи вимерлих.
Окрім того, згідно з книгою Буття 6:14-16, Ковчег був далеко не дрібним суденцем, яким його часто зображують. Він був досить великим, щоб вмістити стільки тварин, скільки було потрібно, включаючи і динозаврів (про реальні розміри Ковчегу ми поговоримо трохи пізніше).
Підводячи підсумок, можна сказати, що Ной без особливих утруднень міг розмістити в Ковчегу динозаврів усіх родів, тому що:
- середній розмір більшості динозаврів не перевищував розмірів вівці;
- навіть гігантські динозаври були невеликими в молодому віці;
- родів динозаврів (у порівнянні з кількістю “видів”) було порівняно небагато – близько 55;
- Ковчег був досить великим, щоб вмістити всіх тварин.
Наземні тварини (і динозаври зокрема), які не ввійшли до Ноєвого Ковчегу, потонули. Багато хто з них зберігся в осадових шарах, утворених Потопом – таке походження мільйонів скам’янілостей. Більшість скам’янілостей динозаврів сформувалися, імовірно, саме в той час – близько 4500 років тому. Окрім того, за Потопом слідувала безліч катастрофічних подій, у тому числі і льодовиковий період; отже, можна говорити і про післяпотопне утворення скам’янілостей.
Тіла тварин у неприродних позах, що збереглися в гірських породах, величезна кількість масових поховань, їх широке поширення по Землі, знахідки цілих неушкоджених скелетів – усе це переконливо свідчить про те, що динозаври були швидко похоронені під час грандіозної повені.
Розміри Ковчегу
Ноїв Ковчег являв собою найбільше дерев’яне у світі судно, тому про нього варто поговорити особливо.
Ковчег мав розміри 300x50x30 ліктів (Бут. 6:15), що складає приблизно 137x23x13,7 метра, тобто його об’єм у результаті дорівнював 43200 м3 – те саме, що 522 звичайні вагони для перевезення худоби, у кожному з яких поміщається 240 овець.
Як не дивно, але, згідно з новітніми дослідженнями, більшість тварин на Ковчегу розмірами не перевищували щура, а тварин розміром більше за вівцю було лише біля 11%.
Якщо тварин тримали в клітках середнього розміру (якісь менші, якісь більші) 50x50x30 см, тобто 75000 см3, то 16000 тварин, які ввійшли до Ковчегу, займали лише 1200 м3 простору, або 14,4 вагонів для худоби. Таким чином, у Ковчегу залишилося б місце, еквівалентне 4 потягам по 127 вагонів у кожному. Там цілком могли розміститись Ной із сім’єю, запаси їжі, і ще залишився б вільний простір.
Розрахунок об’єму Ковчегу, швидше за все, вірний, оскільки показує, що там залишалося більш ніж достатньо місця для їжі, простору для пересування і т. д. – чого і слід було чекати. Клітки можна було ставити одну на другу, а ємкості з їжею – поверх або поряд з ними; таким чином, людям легше було годувати тварин, і звільнявся простір для нормальної циркуляції повітря.
Навіть якщо одна клітка не ставилася на другу, проблем усе рівно не виникало. Виходячи із сучасних стандартів площі для утримання тварин, усі мешканці Ковчегу могли розміститись менш ніж на половині простору трьох його палуб. Таке розміщення дозволило б розмістити максимум запасів їжі та води поверх клітин – ближче до тварин.
Потреби в їжі
Швидше за все, у Ковчегу були пресовані сухі корми і концентрати. Напевно, Ной годував тварин переважно зерном з добавками сіна. Було розраховано, що об’єм запасів їжі, складав усього близько 15% від загального об’єму Ковчегу, а питна вода займала менше 10% об’єму; окрім того, пасажири Ковчегу могли збирати дощову воду.
Прибирання відходів
Як Ной та його сім’я щодня прибирали відходи за тисячами тварин? Оптимізувати цю роботу можна було по-різному. Можливо, у Ковчегу були похилі підлоги чи клітки з отворами в підлозі: туди падав гній, а вже води навколо було більш ніж достатньо! А можливо, гній компостували черв’яки і, таким чином, самі ставали джерелом їжі; а хорошу підстилку можна не міняти впродовж року. Абсорбуючі матеріали (наприклад, тирса, стружка і особливо торф) зменшували вміст вологи і, отже, неприємні запахи.
Цікавий ще один факт. Фахівці, які вивчають річні кільця в кістках динозаврів, виявили, що в цих рептилій був “підлітковий стрибок зростання”.
Наприклад, у значного за розмірами апатозавра цей стрибок починався у віці приблизно п’яти років, при вазі лише в одну тонну (приблизно стільки, скільки важить бичок). Під час стрибка зростання тварина набирала більше п’яти тонн на рік, а до 12-13 років при вазі 25 тонн, крива зростання вирівнювалася (див. схему).
Інші динозаври мали таку саму криву зростання.
Бог знав, які види підуть у зріст відразу після того, як покинуть Ковчег, і вибирав їх відповідно. Це пояснення також відповідає на заперечення скептиків, пов’язані з розмірами і живленням великих динозаврів під час їх знаходження на Ковчегу.
Одним словом, коли динозаври перебували на борту, вони були невеликого розміру. А стрибок зростання після виходу з Ковчегу дозволив їм швидко перерости тих, хто міг на них полювати.
