Наступне: не впивайтесь – ні пивом, ні вином, жодними іншими алкогольними напоями. (Ту ж саму настанову можна застосувати до наркотиків, будь то дозволені або заборонені.) Ми знову бачимо заперечення «не».
Алкоголь – річ спокуслива (див. Пр. 23:31-33). Ним можна легко захопитися і забути міру. Алкоголь зменшує і навіть стирає здатність розсудливо міркувати. Людина під його дією нехтує усіма бар’єрами, природні захисні функції серця і мозку перестають працювати. Це все одно що зняти захисні окуляри на сліпучому сонці. Ми втрачаємо орієнтацію і піддаємо себе згубним розумовим процесам. По суті, алкоголь відключає систему безпеки нашого мозку. Навіть якщо ми можемо і знаємо, коли зупинитися, ми несвідомо підштовхуємо інших до зловживання спиртними напоями. Розповім вам історію.
Старший пастор однієї церкви випивав у ресторані у своєму місті. Один з членів його церкви, людина, яка нещодавно увірувала, обідала в тому ж ресторані. Це був багатий бізнесмен, що до навернення боровся з алкогольною залежністю. Увірувавши, він кинув пити і, можна сказати, «ледве втік від тих, хто живе в розпусті» (2Пет. 2:18).
Незабаром після того, як він побачив, що його пастор п’є в ресторані, бізнесмен пішов у запій на три дні. За ці три дні він прийняв декілька необачних рішень у бізнесі і втратив майже всі свої активи. Найсумніше, що він зруйнував свій шлюб. Пізніше, коли його запитали, чому він пішов у запій, він відповів: «Я побачив, що мій пастор п’є, і подумав: «Якщо він може, значить, і я можу»».
Зрозуміло, цей чоловік сам відповідальний за свій поганий вчинок, але невже такий поворот подій у його житті не змусить нас замислитися про свій вплив на навколишніх людей?
Останнім часом все більше служителів дозволяють собі випивати публічно. У Писанні є місця, що підтверджують їх право на це. У Першому посланні до Тимофія (3:3) Павло каже Тимофію, що лідери церкви не мають бути «п’яницями». У грецькій мові вживається слово paroinou. За визначенням «Повного словника вивчення слів» (The Complete Word Study Dictionary’s) це означає: «Схильний до вина, пияк. Це слово не включає відповідальне і помірне вживання алкоголю, швидше воно означає зловживання або постійне вживання. Його образний опис – це людина, в якої на столі завжди стоїть пляшка (бурдюк для вина), що означає її залежність». У «Новому живому перекладі» Біблії говориться, що лідерові церкви не можна бути «запійним п’яницею» (1Тим. 3:3, пер. з англ.).
В іншому місці Павло радить Тимофію: «…трохи вина заживай ради шлунка твого та частих недугів твоїх» (1Тим. 5:23). Тимофій за посадою дорівнював старшому пасторові в Ефесі. Багато служителів сьогодні думають: «Якби лідерові церкви не можна було торкатися вина, як в назорейській обітниці, Павло не сказав би пасторові Тимофію вживати його навіть у цілях оздоровлення».
Найчастіше в розмові про вино цитують уривок з Писання, де Ісус перетворює воду на вино (див Ів. 2:1-11), пояснюючи, що «Ісус не перетворив би воду на вино на очах у всіх, якби не можна було пити».
Якщо враховувати тільки ці уривки, будь-хто посперечався б і сказав, що пастора, який випиває на очах у всіх, не можна засуджувати за це. Проте ми живемо в суспільстві, де проблема алкоголізму дуже актуальна. У Сполучених Штатах щорічно від алкоголю помирає майже 88 тисяч людей, алкоголізм займає третє місце в списку причин, що викликають смертність. У 2007 році газета Washington Post опублікувала статтю, де говорилося, що кожна третя людина має або мала алкогольну залежність. Американський «Національний інститут проблем зловживання алкоголем і алкоголізму» повідомив, що в 2012 році 25 відсотків людей у віці від вісімнадцяти років і старше підтвердили, що знаходилися в запої в попередньому місяці. Приголомшливі цифри – кожен четвертий за один місяць! Я міг би навести безліч статистичних даних, але важливе те, що американці мають схильність до зловживання алкоголем.
Ця хвороба широко поширена не лише в Сполучених Штатах. У 2012 році 6 відсотків смертей у всьому світі (3,3 мільйона) сталося через вживання алкоголю. У всьому світі зловживання алкоголем – це п’ятий чинник ризику передчасної смерті і недієздатності. Серед людей у віці від п’ятнадцяти до сорока дев’яти він займає перше місце!
Зважаючи на цю глобальну катастрофу (епідемії) ми, як відповідальні вірні, повинні мислити на крок вперед і розглядати ширше застосування Павлових слів, сказаних про вживання ідоложертовного м’яса. Іншими словами: «Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м’яса, щоб не спокусити брата свого!» (1 Кор. 8:13). Апостол ясно говорить, що їсти ідоложертовне м’ясо – це не гріх. Проте він каже, якщо слабкий брат через це спокушається, він зовсім не буде їсти його.
Можна навести аргументи на підтримку права християн випивати невелику кількість алкоголю. Але хіба ми, як вірні, особливо лідери церкви, хочемо стати каменем спотикання і сприяти тому, що люди, які ледве уникнули гріха алкогольної залежності, знову впадуть у нього. Особливо живучи в суспільстві, надмірно зараженому цим зловживанням? Якби пастор, що випивав у ресторані, жив подібною мудрістю, можливо, той бізнесмен уникнув би нещасливого триденного запою.
Ми повинні втікати від всякого роду пияцтва. Така поведінка негідна дитя Божого, і це не дрібниця. Нам дане переконливе попередження: «Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!» (1Кор. 6:9,10).
У цій розмові слід врахувати ще один важливий чинник. Ми перебуваємо в духовному забігу, і наш Тренер каже нам скинути «всякий тягар та гріх, що обплутує нас» (Євр. 12:1). Деякі гріхи легше захоплюють нас, ніж інші, – як показує наведена вище статистика, зловживання алкоголем один з таких гріхів. Навіщо ж нам фліртувати з ним, якщо він вже приніс стільки бід?
На закінчення давайте поставимо собі питання: чому ми, люди, які мають справжній досвід сповнення Духом, шукаємо штучних засобів, щоб заспокоїтися і розслабитися? Чи ми сповнюємося Духом тільки на словах, а не на ділі, і тому шукаємо допомоги з боку?
Не обманюйтеся
Ми подивилися тільки на один розділ у Посланні до Ефесян. У Новому Заповіті є багато інших заповідей. Знову ж таки, пам’ятайте, що це не список справ, обов’язкових до виконання, щоб врятуватися, – це спосіб життя, властивий тим, хто живе у виявленій присутності Божій.
Послухайте, як закінчує Павло свій список заборонених справ: «Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних, тож не будьте їм спільниками!… Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!. Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі» (Еф. 5:6,7,10-12,15).
Нехай вас не обманюють ті, хто намагається виправдати ці гріхи. Наслідки дуже несприятливі. Ми повинні уважно, а не поверхнево дізнаватися, що в нашому способі життя угодне Богові. Багато хто з нас поводиться так, немов ми на ігровому майданчику, але ми перебуваємо на полі битви. Ми на війні, наші голови під прицілом, ворог без втоми працює, щоб вивести нас з ладу. Але якщо ми залишимося у світлі, він зазнає поразки, тому що Божа благодать на нашому житті.
Я закликаю вас: прагніть до високого життя. Будьте залежні від благодаті, щоб жити благочестиво і безгрішно посеред нашого збоченого світу, що гине. У вас є все необхідне, тому що Бог безоплатно дарував вам Свою божественну природу. Не розтратьте даремно велику Божу благодать.
